Малює квітень Великоднє свято,
Звершається знов чудо із чудес
І я іду до тебе в гості, тату,
Щоб сповістити, що Христос Воскрес.
В зажурі віти верби похилили,
Господня Ласка ллється із небес,
Стою я біля рідної могили,
І тихо шепочу̀: “«Христос Воскрес»
Мене ти чуєш – я це відчуваю
Десь там, в Раю у вишині Небес.
І рідний голос в Душу промовляє:
«Воістину! Воістину Воскрес!».