На Небі в мене є свій Миколай,
Який з дитинства вів мене за руку.
Тепер його домівка – вічний Рай,
А я несу важку скорботи муку.
Я відчуваю: поруч він завжди,
Крилом мене від болю прикриває.
Прошу: на мить хоч уві сні прийди,
Мій рідний батьку, Отче–Миколаю.
Не попрошу розкошів і дарів
Аби в житті ти завжди був зі мною,
Теплом у лютий холод душу грів…
Мій голос в небо котиться луною.
На небі є у мене Миколай
Десь там в Раю, за синьою габою.
Я чую голос, він шепоче: «Знай,
Моя дитино, я завжди з тобою».
