Спитала донечка у мами,
Чи тато вернеться з війни?
Ви одне одного кохали,
Ви розділяли смутку дні.
⠀
Підняла очі вгору мама,
І покотилася сльоза,
Закрила сонце чорна хмара,
Нашого тата вже нема…
⠀
Вже не відкриє тато очі,
Не посміхнеться вже тобі,
Не пережив він тої ночі,
Помер в запеклій боротьбі.
⠀
Для когось тато став героєм,
Віддав своє життя за нас,
Серце болить нестерпним болем,
Його не вилікує час…
⠀
Тільки не плач, бо тато поряд,
Не він себе на смерть нарік,
В тобі лишився його погляд,
В тобі його любов навік.
⠀
20.04.2019
@ Юлія Риковська
4 коментарі “Любов навік”
Дуже гарно!)
Хороший вірш та сумний(
Дуже зворушливо! До сліз…
😔😪