Впади дощем на серце, що палає
неправедним вогнем. Воно горить
так зовсім нерозумно.Помирає
щоразу, бо в ненависті кохає.
Та знову воскресає вже за мить.
Умий дощем усі солоні сльози,
що сховані за посмішку мою.
За вікнами пронизливі морози,
і на найближчий час скупі прогнози
на дні, що далі по календарю.
Мені твоя живильна прохолода
потрібна дуже. Просто…для душі…
Бо слухати цей дощ – то насолода!
І розквітає у думках природа,
і світить сонце, пишуться вірші!
Нічого більше – просто у хмарині
знаходь краплинок жменю і мені.
Щоб щирій тій, малесенькій дитині,
що часто так живе на самотині
в душі моїй, ішли щасливі дні.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 16Реєстрація: 08-08-2020
Достижение получено 17.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
