А руки-віти обплітають стан.
Торішньої кори пласти знімати
не боляче. Бо не буває ран
в відродженні. Корінням проростати
кудись углиб до таїн, до твоїх
джерел глибоких, набиратись сили.
Сплестись з твоїм корінням то не гріх –
то воля долі. Землю оросили
дощі. Набралась зелені трава.
Очікуваний та такий раптовий
розмай…Радію я!! Я ще жива!!!
Після дощу у неба веселковий,
щасливий настрій. Я щаслива теж!!
Співає листя у пухнастій кроні…
…Немає у бажаннях наших меж,
бо ми, одне у одного в полоні.