ДУБОВЕ́
Межи́ гора́ми є село такоє:
вно невеликоє ,вно звеся Дубово́є;
ріка Тересва биля нього протікає
и Апецька-гора над ним ся возвышає…
Учився я колись у Дубовому…
Давно вто было,рокїв 30 то́му…
Хотів’им у ХАІ* пак поступати –
життя на вто “добро́!” забы́ло да́ти…
Ко з вас у го́рах быв,, у полони́ні?
Оно зовсім не так, ги у долині:
в горах май близько уд зимлі до неба,
не говорити – слухати там тре́ба…
Што слухати? Ты сам на сам з природов…
Якраз вта тишина й дає свободу,
релакс такый, што ліпшого й не треба –
екстрім для тіла, для душі потреба.
В потоках там звенять студені во́ды;;
Там вітер буйный гулять на природі;
Смерекы там такі, што онь до неба…
И ліпшоє погля́дати щи треба!..
Мы з пацанами были там уліті ,
онь мліли тра́вы, сонцьом розогріті…
Позираш з полонини у долину –
там суєта́, туй на́йдеш одпочинок…
На полонину Апецьку оп’ять я хо́чу –
про вты часы ми загадка душу скомче**…
Рокы студенства (вже такых не бу́де…)
я добре тямлю***, ниґда не забуду…
Бабинець Ю.Ю.
Словник:
*Харківський авіаційний інститут
**лоскоче
***пам’ятаю

Думок на тему “Дубове́”
Дубове, я там була ,а також в селі Красна.Яка ж там краса і люди дуже гостинні ,добрі.Дякую вам Юрій!