Як появилися білі грибы́ (“бабкы”)
Христос з Петром люди́ учили…
Зайшли якось в єдно село,
а там з пекарні хліб грузили…
Робочих мало в них было…
Они взялися помагати:
бо лиш слова — якый з них толк?
Петро голоден…Як оплату
припрятав булочкы кусок…
Тот (щез бодай бы!) не дрімав –
Петро у сіті му упав…
А булка добра,здобна, біла –
сама у рот онь проситься!…
Терпів Петро ,но щезли силы –
про голод мыслі носяться…
Петро помалы пристає,
и булку з пазухы бере…
Христос усьо на світі видить –
лиш тот крыхту яку у рот –
як на́раз штось Петра зазвідать…
Тот, бідний ,кусень з рота вон!..
Крыхта на зимлю де упала,
там “бабка” нараз проростала…
Не раз такоє ся ставало,
Петрова булочка пропала…
А з тої булочкы грибы́
по всьому світу наросли…
Вже сонце високо…Обідом
Христос Петрови каже:”Слідом
путьом, што йшли ,наза́д вертай,
та оты кусні позбирай;
Испечеме їх на огньови,
та й буде нам їда готова!”
Не знаву –казка вто чи ніт…
Айбо такий уд ня отвіт:
“Йсі гри́бы нам подарок Бога,
у піст велика допомога!”
Бабинець Ю.Ю.
Автор публікації
Хтось злий на мене все забрав
(хіба життя ще взя́ти?)...
Нато́мість Бог у дар послав
уміння римувати!
От і пишу я все підряд,
у око що упа́де -
і жарт, і лірика у ряд...
Читайте - це про ме́не!
Титул: Небайдужий читач
Яскравий коментатор
Достижение получено 22.08.2021Титул: Яскравий коментатор