Легенько тебе доторкнуся,
Поєзіє мила моя..
Пробач, що писать не беруся,
Бо просто щасливая Я.

Забула про жаль, не нудьгую,
Не скиглю тихенько вночі.
Я зайнята! Ніжно цілую
Усе, що зустріну, йдучи.

Ось пахощі м’ята дарує,
А ось базилік розійшовсь,-
Так п’янко мене він чарує,
І білих троянд ніжний шовк…

Так манить і манить від рання
Росою напояний степ.
Із морем веде він змагання,-
Квилить і шумить через те…

Як мало тих літер в абетці,
Щоб всю цю красу описать.
Тому, я зберу це у серці…
Яке зможе тихо кричать.

Автор публікації

Офлайн 5 років

Vita Dembicka

211

Не треба слів, лиш почуття....

Коментарі: 14Публікації: 51Реєстрація: 14-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 07.03.2021

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 30.04.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій