Коли почую останній день
Лишився вже мені,
Тоді згадаю я тепер
Моменти радісні й сумні.
Коли на небі я зорею
Упавши мрією батьків
І оживаючи душею
Я радість бачити хотів.
Коли я плачучи сміявся
Не знаючи,-“чи то життя?”
Де кожен міг так віддалявся
Не роблячи чужим добра.
Де я малим пройшов стежину
На радість Богу і батьків,
Там зло вбивало ту людину,
Яку Бог сильно так любив.
І виїдаючи до болі
Із мертвим тілом,а очі ще живі.
Лягали всі вони до гробу,
Лежали всі в сирій землі.
Коли я бачив небо в зорях,
Її спитав:”чи ти кохаєш?
Чи ми пройдемося тут двоє,
Коли мою ти долю знаєш?”
Чому любов твоя зникає?
Чому не сяєш ти очима?
Коли одну тебе кохаю,
Кохатиму аж до спочину.
Свою любов лишив тобі.
В очах у тебе пустота.
А мали бути ще живі,
Бо гріла їх любов моя.
І розвидняючися день,
Мені простелить ще стежину.
Пройшов я молодість тепер,
Загляну новими очима.
Бо пам’ять моя ще цвіте.
Коли згадаю я весну,
Коли до мене ти ідеш,
Коли я радістю цвіту.
Моє життя,моя любов,
Хотів тебе одну назвати.
Бо знає чорт,бо знає Бог,
Що значить в світі воскрешати.
Що доля моя,тільки мрія
Тебе побачити ось ту.
Любов твоя,як Божа сила,
Коли для неї я живу.
Я бачив Бога,- ось він тут!
На мене дивиться і рветься.
Тінь світла із семи спокут
Він добуває з мого серця.
Я бачу зло,бо постоянно
Моя душа,як помертвіла.
Ця квітка вчора була гарна,
Сьогодні нечістю зотліла.
Як поборотися зі злом?
Чи марні,ті слова?
Не знаю я,а знає Бог
В його руках моє життя.
Лиш дай вина мені напитись,
Щоб те вино було,як кров,
Щоб знову міг я народитись
По жилах,щоб текла любов.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
Думок на тему “Моє життя”
Цiкавий твiр! Сподобався.