Смарагдове літо навшпиньках підкралось,
Умило дощем сонну м’яту траву,
З вітром із гіллям, мов дитя награлось,
Квіткам шепотіло, як цвіт ваш люблю.
Росу, немов перла усюди лишало,
Засіяло маком стежки і поля.
В обідішню спеку нивою блукало,
Злякавши грозою маленьке теля.
Над річкою сонною в сизім тумані
Пісні соловейко свої щебетав.
А літо збирало волошки в дурмані
І вітер в волосся їх нишком вплітав.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 28Реєстрація: 26-11-2021
Достижение получено 27.11.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
