Ще з досвіта на городі дибає кокостирка, траву для гнізда збирає настирно. * * * Все йде, як йшло раніше(так треба?), Лиш одне жаль : все це, тату, без тебе… * * * Земля крутиться!-цю істину збагнути і я зміг, коли від поцілунку йшла земля з-під ніг. * * *
Daily Archives: 26.11.2018
«Стіна» Ось моя стіна , я у її полоні Ось моя рука, клади її до скроні Це мої слова, десь ними грає вітер Низько впав до дна, поміж злочинних літер Ось твоя любов, мені що не належить Хтось на небесах, за нами тихо стежить Хто я? розкажи, бо вже і […]
Релігія моя не іслам. Коран не мій путівник. Та чомусь моя люба душа, Побивається об каміння завжди. Я її не бережу від страждань, Але відгороджую часто від світу. Я закриваю вуха, коли вона просить жадань І нестерпно побиваю камінням. У світі розбещених душ, Мені часто буває самотньо. Вона наче осінній […]
Глянуло літо У дзеркало осені, Барви яскраві Згасило задумливе. Мить і зупинка До вдиху наступного. Що в задзеркаллі? Повіяло холодом. Тиша без вітру Не шарпає човника, В місячну річку Пливе поза спекою. Згадує літо У дзеркалі осені Те, що минуло І буде. Як звиклося.
Замерзла. Заціпеніла. Зимно. Хоча не зима. А тільки сльота Огортає коконом Марного щему Прощання. Все не так. Я не та. Літа. Минуло літо. Приходить туга. Не вперше. Ходила недовго світами Вернулася знову сюди. Зимно. Як зимно. Холодні дощі до кісток Проникли так швидко І не озирнулася вчасно. Все одно Пізно.