Потрібен деколи тайм-аут Щоб лишитися з думками тет-а-тет Щоб втому відправити в нокаут І дня на мить спинити лет На метушню міську дивитись у вікно Смачною кавою повільно смакувати І зимове,білосніжне тло Красою душу буде милувати На цікаву книгу знайти нарешті час У сюжетний світ податися у мандри […]
Daily Archives: 09.12.2018
Я сильна! Я не здамся ніколи! Хоч життя моє – арена перешкод Хай скаженіють кляті лихослови Від отрути їх я знаю антидот Мені не треба лестощів і фальші Мені не треба жалю і порад Приберіть свої спочатку хащі! Тоді до мене йдіть наводить лад Бо мій світ – міцна […]
Блюз вразливої душі Грає ледь чутно і ніжно Акордами вплітається в вірші Від них на серці солодко і втішно Цей блюз таїть у собі Справжність Мене таку як є малює,без прикрас Зміта людські шаблони і типажність І плітки чужі,що лізуть повсякчас Покаже блюз зворотній бік медалі А на […]
Якщо вперто вірити в диво Воно гойдається на віттях. І приходить у холодний день, Коли мама пече індичку, А ти заглядаєш у піч, як в дитинстві. Вирізаєш сніжинки, чіпляєш їх на вікно І дивишся в небо, якого ніби немає. Лише сніг виринає з сірого полотна Ніби благає посміхнутись. І ти […]
З правдою і вірою на віки зросталася, Пестила дітей своїх, бавила теплом, Піснею і вишнею щиро пригорталася, Гомоніла вигоном і усім селом… Пам`яті торкалася скошеними травами, Застеляла килимом ніжні спориші ! Дворищем бабусиним, ручками ласкавими Сили надавала стомленій душі. Синіми озерами і садами білими, Дорога, безцінна, нескінченно мила, Коренями вічними, […]
Плаче зажурена скрипка, Ронить мелодію гірко, Рветься намисто на струнах, Щойно нанизане. Зайвою стала скрипка В чаді густого диму, Той напівморок зали Вже не почує схлипу Старого романсу, Повного болю Старого. Забуто слова, Їх промовив колись, Той юнак зі скрипкою, Що торкнувся уперше Дзвінкої струни. Тоді так співала вона Під […]
Він завмер перед аркушем білим Чистим, холодним як сніг, Білим без сліду. Він залишився один на один Із мріями, страхом, журбою Іще невимовною. Перше слово, що чорним зерном засіє біле поле Порушить гармонію, Плесо здригнеться Над озером, Там де риби Ховаються десь на дні У глибині. Чи зловити їх вийде […]
Білі шпилі На чистому неба тлі Такому блакитному Стрімко угору Зірвалися голчасто Як кораблі. По місту Привуть як по небу Розрізують час Дзвоном годинників Посеред Площ І виблискують сріблом. Біло. Пінно. І замість хмар Прочісують обрій Далеко Втекли за межі Міського муру. Видно за браму Блукальцям знак Білі шпилі.