*** Я горнусь до своєї землі, До її світанкового дива, Відчуваю всі болі й жалі І змережані ранами ниви.   Я мовчу і пекучу сльозу Витираю щоразу, мов серцем, І вслухаюся в кожну грозу, Чи бідою вона не озветься.   Я вдивляюся в неба блакить І єднаю зі стиглим колоссям. […]

  Що ми знаєм про прапор землі, У якої відібрано тишу, У якої спалили політ, А душа лиш заплакано дише?!   Що ми знаєм про матір оту, Що в навічній межі перед сином, Про налякану там сироту, У підвалі принишклу родину?!   Що нам свято – крізь їхню біду? Чим […]