Кава, скло розбите й ти, У вікні морозні квіти. Передаєм в листах «привіти», І ставим крапку в знак самоти. У стін питаємо секрети. Допивши каву і прибравши скло, Допоможе друг забути, що було, І спалить всі її портрети.
Daily Archives: 16.12.2021
6 posts
А про що мрієте ви ? Про здоров’я у родині, Про сім’ю ю кожній дитині. Про ялинку, подарунки І коханого цілунки. Неба мирного країні, Серця доброго людині. Щоб щасливими були, Щоби вірити могли. Відвернути біди й горе, Щоб везіння було море. Щоб дорослі і малі Злі ніколи не були. Сподівання […]
Сумні стояли й тьмяні дерева, Омиті часто холодним дощем, Мабуть, душі потрібна перерва, Думок багато приходить щодень… Покрив сніжок настирні печалі, Біленькою ковдрою відтепер, Немов сильніші стали надалі, Майстерний до діла – гіпнотизер. Як ніжне сонечко зранку світить, То рясно сипле сріблом на землю, А тільки місяць зіходить й тішить, […]
1. Мороз гуляє по селі вечірнім, Навкруг панує білосніжний сон, Лиш недалечко, звуком непомірним Собака свариться з набридливим котом. 2.Їх сварку сніг із вітром замітає, Вже шерсть промокла повністю в обох, А коли сила врешті полишає, Вони заснули, гріючись, удвох. 3.І стало тихо знов, лиш вітер чути, Ривком майстерним творить […]
Хлипала. хлипала, хлипала осінь, Хлюпала й хлюпала дрібним дощем. Вже і зима. але мокро і досі, Снігу нема й не морозить іще. Надворі погода на зиму не схожа. Суворих давно ми не бачили зим. Хлипає, хлипає й хлюпає досі Зимним набридливим дощем своїм. 2021 р.
. . “ГОСПОДНЯ ЗЕМЛЯ, І ВСЕ, ЩО НА НІЙ…” . .Вийшла я на своє велике охайне подвір”я, встелене густою зеленою травою, що нагадувала справжній витканий килим, на якому ніжно виблискували – переливалися краплинки вранішньої роси, і застигла… Як війнуло на мене свіжою прохолодою весняного повітря! Чи, можливо, осіннього? Але ж […]