Взяла я в руки гілку полину, Розтерла тісно листя у долонях. І гіркотою той полин “дихнув”, Вже застелив сріблястим димом скроні. Вітер гойда високі полини Там, де колись рум”янились суниці. Юності птах давно змахнув крильми,Пора чудова та і досі сниться. 2016 р.