Незвичний сон цієї ночі,Наснився в зорянисту пору,Немов у благодаті Божій,Лечу я на хмаринці вгору. Відчувши неземну підтримку,Витаю у півсонні дивнім,Втішаюсь чарівною миттю,Як Місяць розсипає блиски. Тримаю у своїй долоні,Відвічні потаємні знаки,Безмовний загадковий гомін,Цю душу неабияк вразив.
Monthly Archives: Липень 2024
22 posts
Тиша навколо, лиш стукає серце,Дихання чути незвичне відлуння,Тільки душа, так, неначе уперше,Мовчки тужила… а близилась буря. Скільки терпіти, казати все добре,Зараз порвати, або вже ніколи!Знову зупинка… незмінний і човен,Вкотре вона негаразди відводить…
Серпневої пори надворі спека, Милує око квітковий розмай. Та вже красуня-осінь недалеко, Її багату й щедру зустрічай Листочки на берізках пожовтіли,Намистечко калина одягла, А бабиного літа павутина На сонці сяє, сріблом виграва. Достигли у саду медові груші Усюди яблук дивний аромат. Та лише в серце не впускаймо осінь, Йому ж […]
Життя проходимо дорогу,Нам мудрість предків у підмогу,По колу щоби не блукати,Звичайно сиплються поради. Якби – то тільки прислухались,Шукали принца ми та казки,Свої все гулі набивали,Й кохали звісно до нестями. А зрілість нібито раптово,Сипнула трішечки враз льоду,Згадали матінку й бабусю,Онуку ж кутали в пелюшку. Можливо й муляє досада,Та чітко виведена мапа,Вона […]
“Вдавилась зозуленька колосом стиглим” – Так мовлять, коли перестала кувать. А на поля хлібороби вже вийшли, Щоби урожай такий щедрий збирать. Підрізані падають маки червоні, Немов би сердечка лежать на землі, Волошки блакитні візьму на долоню, Уже відцвітають ці квіти малі. І лише ромашки так довго квітують Та приморозків не […]
Так сталося раптом, люди,Нам душі покрила крига,В серцях залишився лютий,Він давить, як чорна брила. Немовби постали тіні,Дерев тих сухих змарнілих,Ми знаємо, звісно грішні,А може це просто іспит? Побачимо знову небо,Блакитне…та ніби інше,Все ж гостре пекельне лезо,І горе… воно є вічне…
Липневий день до обрію скотився, Завершує цей місяць вже свій хід. І достигають яблука та сливи, Ще й винограду синій й білий плід. І близько-близько Спас уже медовий Та яблучний настане скоро теж, Із маком пироги будуть готові, Освятиться у храмі оце все. Ми смакуватимемо медом з пирогами, Яблуками та […]
Коли з неба зірка пада, Загадай тоді бажання, Не проси великих статків,А здоров”я та кохання. Для дітей ночей спокійних, Днів погожих сонцесяйних, Завжди щоб плече надійне Підставляв тобі коханий. Щоб земля родила щедро, Солов”ї в садах співали І над нами – мирне небо Й Україна процвітала. 2016 р.
Молоденька вишенька в саду Зарясніла ягодами вперше. Я до неї тихо підійду, Обніму і на душі полегша. Вишне, вишне, подруго моя,Ягідок твоїх дай скуштувати Соковитих хоч і кислуватих, Посмакую нині ними я. Медом трішки їх підсоложу, Щоб солодким і життя здавалось, Потім собі сяду на межу І полину мріями удалеч, […]
Чорнокрилі бузьки походжають Тут по свіжоскошеній траві, Харч якийсь вони отут шукають І для лелечих, також собі. Їхні ж подруги сидять нині у гніздах, Висиджують маленьких лелечат, То ж “чоловіки” візьмуть підмінять Та відпустять подруг погулять. І знайти собі чогось поїсти, Щоб енергії набратися і сил, Потім знову у гніздечку […]
Загубилась незабудка Серед буйних трав, Закувала зозуленька, Соловей співав. Літечко, ласкаве літо – Золота пора, Кличе нас в свої обійми, Ягоди збира. 2015 р.
Їду нарешті до рідної хати, Яка одиноко стоїть край села. Там зелен-барвінок, трава неприм”ята Й троянда під вікнами вже відцвіла. Охоче пройдуся стежками дитинства, Хоча заросли полинами вони, Додасть мені сили прозора і чиста Водиця джерельна зі смаком суниць. З портрета привітно всміхнеться матуся Гарна така, як колись молода. І […]
Чолом тобі, мій отчий краю! Уклін тобі, мій рідний дім. Я долі кращої не знаю, Як народитись й виростати в нім. Ти силу дав мені й натхнення І до поезії талант, Це я з твого благословення Життя навчилась цінувать. І берегти усе, що маю. Урадості та у журбі До тебе […]
Взяла я в руки гілку полину, Розтерла тісно листя у долонях. І гіркотою той полин “дихнув”, Вже застелив сріблястим димом скроні. Вітер гойда високі полини Там, де колись рум”янились суниці. Юності птах давно змахнув крильми,Пора чудова та і досі сниться. 2016 р.
Поміж трав зелених Десь там у долині Біг струмок веселий Швидко та невпинно. Біг попід горбочок, Де росли берізки, Поспішав струмочок До сестриці-річки. Напував водою Квіти і комашки, Йшли до водопою Коники гривасті. Пташка прилітала Спрагу вгамувати, Вода смакувала Звірині усякій. Чиста і холодна Додавала сили. Зустріла струмочка Річка гомінлива. […]
Вже минула літечка половина, Соловейка пісенька теж не лине Та роки зозуленька не рахує, Лелечата крилонька вже гартують. Бо мине часу іще небагато, У вирій вони будуть відлітати, Перебути зимоньку в чужім краї І на рідну землю знов повертатись. Хай же буде мирним небо над нею, Щоб могли зібратися й […]