На ранок зненацька, страшна завірюха,Набігла нестримно, накинула снігу,Поривами вітру, зривалась колюча,Та жінка від цього отримала втіху.Схопила лопату, дивачка незламна,Бороти негоду, не треба їй трактор,Вляглися рум’яна, чи скажеш омана?Її забавляє засніжене сяйво.Немовби снігурка, прийшла відтавати,Щаслива до речі, тим часом лапатий,Ще сипав і сипав забувши про мандри,Як добре, заходить… до теплої хати.
Daily Archives: 15.01.2026
3 posts
На землі, на морі, в небі і в повітрі Зійшлись в двобої світло і пітьма. Кров’ю пише час на зраненій палітрі, Та добро стоїть – розквітаючи у світлі. Крізь біль і страх, крізь попіл та руїни Воно тримає серце, мов броня. Бо там, де світло вірить у людину, Зло відступає, […]
Уночі Мороз художник Візерунки малював, Вийшло Сонечко ранкове, Труд увесь його розтав. Плакали Троянди білі, А намисто із зірок Розірвалось, розлетілось, Мокрі крила у пташок. Нанівець Мороза працю Ясне Сонечко звело. Він не журиться. не плаче, Намалює вночі знов. 2017 р.