Друже юності, то як тобі живеться Нині в нелегкий в країні час? Вже сто літ не бачились, здається, Доля нас в різнобіч розвела. Як ти там, як діти і родина, Чи внучатами ти тішишся, чи ні? Ти своє здоров”я берегтимеш? Слід прогнати всі думки сумні. Часто згадую довгими вечорами Юності […]
Monthly Archives: Січень 2026
24 posts
А під лісом край села Хатина біленька. Вистачало в ній тепла Дорослим й маленьким. У садочку навесні В серпанок легенький Куталися вишеньки, Ніби в шаль тоненьку. І стояли яблуньки В рожевих віночках, Всі усміхнені такі, Як личка дівочі. Як давно все те було,Лиш спомин зостався Про садочок і села Та […]
Тепло душевне доторкнулось ніжно,Враз промінь сонця заіскрився дивно,Розкрила квітка, пелюстки тендітні,І запах меду розлетівся вихром. Ласкава усмішка, така привітна,Тож ніби щедро цілували зорі,Навіщо всяке приворотне зілля,Коли охоче ти в її полоні. Чуттєвим світлом огорнула личко,І день зробився незабутнім святом,Хоча надворі, як же зараз зимно,Та погляд наче обпікає жаром. Просив би, […]
А надворі горобина ніч, Що це означає хто з вас знає? Це ні місяця на небі, а ні зір, Тільки вітер коршуном шугає. Темнота густа, хоч ріж ножем І за крок не видно вже нічого, Не знайти ні стежку, ні дорогу, Ніч накрила чорним все плащем. Зойкнула десь злякано сова, […]
Морозеночку-морозе, Витискаєш з очей сльози І на склі такі узори, наче вишиття. Кришталевих твоїх дзвонів Лине музика чудова, Ладен слухать її кожен майже все життя. Ой, морозе-морозенку,Не студи святу земельку, Ковдра снігова зігріє її в холоди. Навесні буде рясніти Сходами та зеленіти, Важка праця хліборобська дасть свої плоди. 2026 р.
Усіялось поле сірим поли́ном,Лиш маки деінде квітнуть у смутку,Тут стільки було знайомих стежинок,Зробила війна пустелю безлюдну.У просторі чути, регіт зловтішний,Стерв’ятник щасливий…гепає в бубон,Це ж треба отак зага́дити мізки,Аби керувати зляканим людом.Кому ви потрібні залишки долі?Мамона безжально схопить за горло,Наживу побачить, звісно до зброї,Рахуйте щодня… загиблих відсоток.
Як місяць виблискує дивно,Немов заглядає у душу,Зірниці зібравши в намисто,Себе… захищаю від суму. Незвично пронизливий погляд,Проникнув у сховані думи…Та вмить соловейко затьохкав,Весь біль показався безглуздим. Навіщо ці домисли фальшу?Я знаю дорогу до щастя,Тож свіже повітря вдихаю,Неначе приймаю причастя. Якесь незвичайне світіння,Пробрало, мов наскрізь…о жінко!Дивися, небесне сузір’я,Вже інше влаштовує дійство.
Накликали літній прозорий дощ: В час посухи: Стукали в шкіряний козячий бубон, Співали заклично, по вовчому, А Небо порожнє, чи то посліпло, Поглухло, почерствіло. Думали, що то наше селище, А то Вавилон – цегляний, стобрамний Пихатий, з потворами-баштами, Що тикають в Небо шпилями (Хоча й Небу не боляче, Але воно […]
Моя ненько-Україно, Душа в тебе солов”їна І для мене ти єдина Та найкраща на землі. Де б не була я – прилину До своєї Батьківщини, Яка жде доньку і сина, Всіх кровиночок своїх. Низько я тобі вклонюся,Щирим серцем пригорнуся, Рідная моя матусе Українська сторона. Мудрості у тебе вчуся, Спрагло із […]
На ранок зненацька, страшна завірюха,Набігла нестримно, накинула снігу,Поривами вітру, зривалась колюча,Та жінка від цього отримала втіху.Схопила лопату, дивачка незламна,Бороти негоду, не треба їй трактор,Вляглися рум’яна, чи скажеш омана?Її забавляє засніжене сяйво.Немовби снігурка, прийшла відтавати,Щаслива до речі, тим часом лапатий,Ще сипав і сипав забувши про мандри,Як добре, заходить… до теплої хати.
Створи свій світ – де небо чисте, Де кожен ранок пахне мрією. Де сонце – щире, тепле, променисте, І люди дихають надією. Створи свій світ із кольорів любові, Де замість зброї – пензлі й слова. Нехай серця навчаються розмові, І мова світла в кожнім ожива. Створи свій світ – без […]
На землі, на морі, в небі і в повітрі Зійшлись в двобої світло і пітьма. Кров’ю пише час на зраненій палітрі, Та добро стоїть – розквітаючи у світлі. Крізь біль і страх, крізь попіл та руїни Воно тримає серце, мов броня. Бо там, де світло вірить у людину, Зло відступає, […]
Уночі Мороз художник Візерунки малював, Вийшло Сонечко ранкове, Труд увесь його розтав. Плакали Троянди білі, А намисто із зірок Розірвалось, розлетілось, Мокрі крила у пташок. Нанівець Мороза працю Ясне Сонечко звело. Він не журиться. не плаче, Намалює вночі знов. 2017 р.
А січневий день морозний Витискає з очей сльози, Вітер вовком завива. Кучугур понамітало, Всюди біло-біло стало,Справжня надворі зима. Виграє усе й іскриться, Ніби срібная жар-птиця Помахала нам крилом., Сипала сліпучий іній Із відтіночком блакитним Й зникла швидко за селом. Хруснула соснова гілка, Там пробігла руда білка І струсила з хвої […]
Бентежить душа без зупинки,Несила збагнути стосунки,Що може незрілість навчити?Від щастя приймаю пігулки. Вбачаю людину відразу,І висновок ніби готовий,Та тільки думками втішаюсь,Де колір рожево-бузковий. Потому обпалюю крильця,Неначе маленька комашка,Злетіла і швидко втомилась,Хотіла кохання дивачка. У полум’ю нащо згоряти,Якщо не знаходиш довіри,Немов парасольки кульбаби,Втікали амурові стріли. А Всесвіт митарства всі бачив,Оту метушню […]
Я хочу з тобою в житті Любов”ю ділитись та смутком, Разом усі ночі і дні Та доленьки бути дарунком. На себе узяти твій біль,Переживання й тривоги, А на столі хліб і сіль Ділити у час перемоги. І в радості бути удвох Та заспокоїть й розрадить, Надійне плече, мов крило Ти […]
Я тобі подарую пісню Таку гарну і ніжну-ніжну, Яка душу твою потішить, Про кохання моє повіда. Тобі усмішку подарую, Заворожу тебе, зачарую, Гляну в очі твої блакитні, Будеш вічно мене любити. 2017 р.
На горобині вогники яскраві Запалила осінь золота, Що горять-підморгують лукаво Вони комусь у будні і свята. Сойки до них в гості прилітають, Щоб смачненьким пригостити їх І донизу також ще звисають Калинові кетяги ягід. Стиглі-стиглі ягідки червоні На кущах глодових у ярку. Ти візьми їх у свої долоні, З насолодою […]