Для голосування необхідно авторизуватись

ДИТЯЧІ ЯСЛА

 

.   .                    ДИТЯЧІ  ЯСЛА

. .Минуло – промайнуло літечко краснеє, сповнене незабутніх дитячих веселощів і радощів, коли кмітливі хлопчаки жваво вганяли за м’ячем під час своїх “футбольних баталій”, а “серйозні матусі” – дівчатка гралися з улюбленими ляльками у справжнісіньку сім’ю, заколисуючи своїх “діточок”…
. .І дорослі мали приємні хазяйські клопоти, готуючись до збирання осіннього урожаю фруктів та овочів, які вродили щедро і рясно на славу ГОСПОДНЮ.
. .Мала КАТРУСЯ щоденно мандрувала – втішалася разом із бабкою НАТАЛІЄЮ чи мамою ВІРУНЬКОЮ у “свої” дитячі ясла. Дуже любила русява дівчинка – квіточка ходити у дитячі ясла, де їй було цікаво і весело спілкуватися із дітками різного віку, “допомагати” тітоньці няні роздавати смачну їжу на сніданок чи обід, складати вимитий посуд…
. .- Я йду на свою “роботу” – дитячі ясла, – говорила КАТРУСЯ.
. .- Гай – гай, добре – добре робиш, дитино, що допомагаєш у яслах тітоньці няні, – підбадьорювала бабка НАТАЛІЯ.
. .- КАТРУСЯ, яка ти в нас розумна, роботяща, і мені, і бабці помагаєш, – хвалила улюблену донечку мама ВІРУНЬКА.
. .У дитячих яслах у справжній сільській печі випікали такий смачнющий хліб, аж ніздрі лоскотало, ще й “мадівники” роздавали тітоньки няні – МАРУСЯ, ОЛЯ, НІНА. А тістечко яке було, порізане рівнесенько – тонесенько власними руками – від усіх кухарок – нянь. Ще як додавали в тістечко грудочки сиру або бриндзи, чи булькало пінисте молоко із тістечком – ото була смакота!
. .Та найцікавішими і незабутніми були моменти для малої КАТРУСІ, коли всі діти після обіднього сну – перепочинку, у надвечір’я, як бджоли, налітали, обсідали, прилипали кругом тітоньки няні. Однієї пари рук не вистачали, аби всім роздати свіжий випечений хліб, побризканий і змочений водою, та посипаний зверху солодким цукром. Діти просили ще “добавки”, ще…
. .Наближався святковий Першовересень… Велика сільська родина готувалася випроводжати свою улюблену русяву кровиночку із гарними сірими очима з голубим відтінком перший раз у перший клас… КАТРУСЯ всім своїм дитячим єством відчувала ніжну материнську любов і батьківську турботу дружної, людяної, дбайливої сільської рідні, навіть сама ще того не усвідомлюючи. Бо на першому у житті чудовому святі малої дівчинки були усі разом.
. .Гарно одягнена у святкове вбрання – білосніжний фартушок на коричневому платті, з білим комірцем і вузенькими білими манжетами, з великими вишуканими бантами у русявому волоссі, тримаючи яскравий букет барвистих айстр, стояла КАТРУСЯ зі своїми ровесниками на святковій лінійці і слухала, як дзвонив перший – найперший шкільний дзвінок.
. .- Мамо, я вже першокласниця! Я йду до школи! – радісно вигукувала КАТРУСЯ.
. .- У мене так багато подружок, з якими я вчитимуся у першому класі.
. .- Така добра вчителька наша, так гарно говорить, як ти, бабко… Вона мені подобається.
. .КАТРУСЯ вперше помандрувала зі своєю першою вчителькою у цікаву, загадкову, захоплюючу Країну Знань у колі своїх однокласників. Дівчинка гарно читала тексти, каліграфічно писала у зошиті, виразно декламувала вірші, ходила на цікаві екскурсії…
. .- Я так люблю вчитися, – повторювала, і знову говорила своїй мамі і бабусі мала школярочка, й з особливим натхненням бралася за підручники, зошити, ручку, олівці… Вчилася дитина і …приносила “п’ятірки”.
. .А після уроків, у надвечір’я дівчинка, як завжди, зібралася йти у дитячі ясла.
. .- Ти куди, КАТРУСЯ, йдеш? – спитала мама ВІРУНЬКА.
. .Я йду на “свою роботу” – у дитячі ясла, – спокійно відповіла дівчинка.
. .- Ти вже не маєш ходити у дитячі ясла, бо ти – школярка. Уроки йди вчити, – застерігала мама.
. .- Мамо, я хочу йти у ясла… – просилася донечка.
. .- А до школи хто буде ходити? – питалася жінка.
. .Наступного дня після закінчення уроків знову все повторилося.
. .- Мамо, я йду у ясла…
. .- Братика свого йди бавити і колисати, бо він ще маленький, – розсердилася мама.
. .І КАТРУСЯ, заплакана, розгублена, розчарована, голубила – бавила трьохмісячного братика. А коли маля спало, брала у тендітні рученята цікаву Читанку або яскраву Абетку (Буквар) і читала, читала, кольоровими олівцями малювала зелене дерево, жовте сонечко, червону квіточку… Поступово зникало хвилювання. Сестричка усміхнено дивилася на маленького хлопчика і колисала…
. .- Мамо, я йду у ясла, – чулося.
. .- Порядки роби у хаті. Повитирай пилюку скрізь, під ліжком підлогу ретельно вимий, – вимагала мама.
. . І мала КАТРУСЯ слухала маму ВІРУНЬКУ. Вона ганчіркою сухою витирала пилюку з меблів, складала акуратно одяг, і обов’язково до блиску мила підлогу, ще допомагала застелювати кольорові і смугасті веретки.
. .- Я йду у ясла, мамо!
. .Не встигла ВІРУНЬКА відповісти, як тут нагодилася бабка НАТАЛІЯ:
. .- Ну, що ти мучиш дитину, вона ж мала ще до твоїх робіт, не годна дівчинка дорослу роботу робити. Най іде у свої дитячі ясла, най розвіється після уроків.
. .- Ну, добре, хай іде, тим більше, що їй там раді, і дітки чекають, – погодилася мама ВІРУНЬКА.
. .- Мамо, я йду дитячі ясла! – радісно вигукнула КАТРУСЯ, і побігла вузькою вулицею у ясла. Поки йшла – мандрувала, захоплено задивлялася на заквітчані сільські оселі, із-за паркану дівчинку приязно вітали жовтогарячі жоржини, рожеві хризантеми, червоні гладіолуси.
. .А в дитячих яслах КАТРУСЮ зустрічали з відкритими обіймами знайомі і незнайомі діти і захоплено слухали – вслухалися у цікаву розповідь про велику і загадкову школу.
. .- Я біжу у ясла, бабко! – голосно крикнула весела школярка, і побігла після закінчення уроків зустрічатися з тітонькою МАРУСЕЮ, тітонькою ОЛЕЮ, тітонькою НІНОЮ, аби допомагати, роздавати й розкладати свіжий смачний хліб, посипаний цукром солодким.
. .- Ти вже пообривала “вуса” у кущиках полуниці на городі? Потім буде пізно, треба це робити тепер, поки паростки молоді, – знову по-своєму “командувала” мама ВІРУНЬКА.
. .- Я вже пообривала “вуса” у полуниці, там перші ягоди червоніють, незабаром будуть стиглі, – радісно відповідала жвава помічниця.
. .А потім… потім КАТРУСЯ знову голубила – колисала маленького братика, вчилася фарбувати дерев’яні вікна і двері, обережно полола городину, акуратно і чисто підмітала охайне подвір’я, садила з бабкою дивовижні чорнобривці і кучеряву настурцію…
. ….І на “відмінно” навчалася КАТРУСЯ, гарна русява дівчинка із великими сірими очима з голубим відтінком. Життєрадісна, весела, жвава, щира школярочка дивувала – захоплювала всенький світ…
. .- Я ЙДУ У ДИТЯЧІ ЯСЛА! – чулося.

. .                              ТАМАРА РОМАНЮК.

3

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Тамара Романюк

963
Коментарі: 28Публікації: 441Реєстрація: 06-02-2020

Вибір видавця (Вересень 2021)

Достижение получено 18.10.2021

Титул: Вибір видавця (Вересень 2021)

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій