Для голосування необхідно авторизуватись

ІВАНОВА КРИНИЦЯ

. .                          ІВАНОВА КРИНИЦЯ

. .Розкажу – повідаю я вам про сільську криницю, до якої споконвіку люди йшли та йшли, аби напитися чистої джерельної води з криниці, аби втамувати спрагу, духовну і тілесну, щиросердно…
. .Розповім про те, що чула – слухала від старих людей я завше, що бачила – дивилася не один – єдиний раз…
. .Сільську криницю здебільшого копали по середині (у центрі) сільського кута (кутка, магали, на “пляцкови”), куди йшли по воду свіжу господарі із ближніх дворів.
. .Копали – викопували селяни криниченьку у святу неділю, клакою збиралися, на ГОСПОДА БОГА покладалися, з молитви ревної починали, водиченьки, благословіння, миру, добра, злагоди просили…
. .А потім… Потім знову йшли до “своєї” криниці – криниченьки. Ішли люди старшого покоління, літнього віку, молоді сім’ї, дівки і парубки, малі діти… Йшли кожної неділі, аби напитися й набрати свіжої води ГОСПОДНЬОЇ з криниці, аби поспілкуватися від душі – розради, аби послухати новини добрі про все на світі звідусіль, поділитися родинною радістю про дітей – кровиночок своїх. Збиралися коло сільської криниці, як на свято! Як добре було колись!
. .Добре було і тоді, коли копали криницю від вуйка ІВАНА на полі при дорозі, де люди й досі п’ють холодну воду у гарячу пору, і тамують спрагу у спекотні дні.
. .Так – так, ви не помилилися. Вуйко ІВАН і вуйна ІРИНА прожили довге гарне життя у парі до глибокої старості. Та склалося так, що у них не було дітей. Вуйко і вуйна вже й змирилися. Я також намагалася не торкатися болючої теми.
. .Якось вуйко ІВАН прийшов до моєї родини та й сказав:
. .- Добро людьом хочу зробити. Треба викопати криницю на полю при дорозі. Аби люди споминали…
. .Звісно ж, вся рідня моя підтримала вуйка ІВАНА:
. .- Це ж на добро робиться! А ГОСПОДЬ БОГ допоможе!
. .І почалася велика підготовка до клаки (гуртової роботи).
. .Так по-родинному дружно, злагоджено, весело і добре копалася криниця – криниченька. У святу неділеньку. У БОГА води святої просили. Чоловіки копали, а жінки їстоньки готували.
. .”ОЙ, У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА,
. . ТАМ ХОЛОДНА ВОДИЧЕНЬКА,
. . ОЙ, ТАМ РОМАН ВОЛИ ПАСЕ,
. . КАТЕРИНА ВОДУ НЕСЕ, – співається в українській народній пісні.
. .Живемо ми, споглядаємо на літа прожиті – пережиті, мудрістю переплетені – вповиті.
. .А в пам’яті нашій спогади живі, як і жива вуйкова ІВАНОВА криниця польова коло шляху, де подорожні тамують спрагу у гарячу пору і спекотні дні. Та й криниця вуйкова на подвір’ї зцілює душу і тіло добрих односельчан.
. .Ось як цікаво описується про те, що було й у нашому селі, й в кожній сільській місцевості у “НАРОДНІЙ СИМВОЛІЦІ ПРО КРИНИЦІ”:
. .- “На подвір’ї має бути колодязь або криниця. Часто криниця була одна на цілу вулицю або околицю, сюди сходилися всі стежки, тут люди спілкувалися, отримували всю інформацію про життя села. Слово “КРИНИЦЯ” за давніх часів означає “ДЖЕРЕЛО”.
. .Особливою пошаною в народі користувалися люди, які вміли за допомогою вербової лози знаходити підземні джерела, щоб копати криниці, а також майстри, які копали колодязі. (Справді, усе так і було, старші люди пам’ятають).
. .КРИНИЦЯ, КЕРНИЦЯ, КИРНИЦЯ – символ єднання небесних і підземних вод. КИРНИЧИНА – джерельна холодна вода.
. .Святим обов’язком кожної людини вважалося посадити дерево і викопати криницю. І ніхто не смів називати себе власником криниці чи джерела, бо вода – священна, вона дана БОГОМ усім, хто живе в цьому світі” (“Українська міфологія”, В. М. ВОЙТОВИЧ, 2005 р.).
. .Ось таке символічне і цікаве поєднання сучасного і минулого, одвічних сторінок живої історії усіх наших поколінь…
. .А вуйкова ІВАНОВА криниця й досі зцілює – живить душу і серце добрих людей…

. .                          ТАМАРА РОМАНЮК.

2

Автор публікації

Офлайн 15 години

Тамара Романюк

404
Коментарі: 22Публікації: 191Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій