Мовчала ніч. Ходили містом духи. Дерева ворушилися в імлі. А із небес спускались білі мухи, Які не долітали до землі. Холодних снів тремтіли тихо крила. Безсоння мляво вікнами цвіло. І некваплива осінь жовтеніла, Та клала руки на моє чоло.
Daily Archives: 18.10.2020
9 posts
Відрізали крила. Стрибай же, стрибай ! – Під регіт огидний Вселенського Цирку. Чогось ти хотіла? То вже не бажай! Знімають із тебе принизливу мірку. Вдягли кольорово. Виходь на антре! Сп’янілу юрбу час собою смішити. Це крихітне слово До завтра помре. І публіка піде. Тобі ж із цим – жити. […]
Позднелетним листопадом кружились жёлтые листы, а это осень где-то рядом так отмечает по земле следы. Она чуть кисточкой коснётся листьев вишен, те слетают вдруг, в компании вдруг очутились таких же листиков-подруг. Шуршит в вишенье юном листье, то осени шаги или твои? Упрячутся под хосты пышны и, застревая, увядают […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/pereklad-6-sonetu-vilyama-shekspira/ Поглянь на схід, коли премиле світло щоразу перед очі, голову зведе в вогні, видінню новому вклонися, гляди священному величності служи; здійнявшись на крутий із раю пагорб як сильна юність у середній вік, все ж смертні до краси його прихильні, золотого паломництва звідують хід: але коли з […]
Моє Світло Моє ти світло в темряві, І спека на морозі. Проб’ються квіти На шляху моїх доріг. Моя ти вічність зоряна, Пробач, що я не в змозі Зробить тебе щасливою, Життя до твоїх ніг.
Він був війни співець, Хто бачив смерть і кров, Коли холодний свинець Вбивав до життя Любов… Він був Майстер Слова- Еріх Марія Ремарк* І страждала його Душа, Коли він бачив вбивства Гріх… Письменник – воїн бачив, Коли помирали його друзі […]
Я виплеканий серця цвіт в садочку, Надія, сподівань вінок… Я – Дочка. Я в світ великий і незнаний брама, Дороговказ і оберіг…Я – Мама. Я промінь сонця, що жене геть тугу, Я сміх і плач, я вірність…Я – Подруга. Я половинка, я така ж іскра З одного вогнища любові… Я […]
Як із малесенького чистого струмочка Бере початок річка повноводна, Так з прабабусиної казки-співаночки Народжується пісня та народна. Є пісня-дума, що смутна й журлива Про війни, козаків та про неволю, То вибухає сміхом жартівлива, Яка ж бо витівкам всіляким дає волю. Розповіда лірична про кохання І нещасливе й почуття взаємні, Як […]
. . ІВАНОВА КРИНИЦЯ . .Розкажу – повідаю я вам про сільську криницю, до якої споконвіку люди йшли та йшли, аби напитися чистої джерельної води з криниці, аби втамувати спрагу, духовну і тілесну, щиросердно… . .Розповім про те, […]