. . – ОЙ, НЕ РІЖ КОСУ… –
. . – ОЙ, НЕ РІЖ КОСУ, НЕ ПОГАНЬ КРАСУ, –
. .Так співається в пісні народній.
. .Маю я гарну і довгу косу, –
. .Я скажу ці слова благородні.
. .І кохаю, й бережу я косу,
. .Як у юні літа ті дівочі.
. .По життю я красу свою несу,
. .Серденько так радісно тріпоче.
. .- ОЙ, КОСИ, КОСИ, ВИ МОЇ,
. .ДОВГО СЛУЖИЛИ ВИ МЕНІ, –
. .А слова не викинути з пісні,
. .І мелодія чудова, звісно ж.
. .Є коса, що в дитячі роки
. .Доглядала, кохала моя мама.
. .Задивлялись всі колись парубки,
. .Й старші люди, й дівчата так само.
. .Юність коса прикрашала мою,
. .Я була і сучасна, і модна.
. .Мала на зовнішність думку свою, –
. .Ця краса – українська, народна.
. .Я на юних красунь любо дивлюсь,
. .І радіє душа материнська.
. .Довге й пишне волосся – й не боюсь,
. .Бо не зникне краса українська!
. .Полюбімо та не ріжмо косу,
. .Подаровану БОГОМ цю вроду.
. .Пошануймо дивовижну красу
. .Українського нашого роду!
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 29 квітня 2020-21р.
Думок на тему “– ОЙ, НЕ РІЖ КОСУ… –”
прекрасно!