Для голосування необхідно авторизуватись

РІДНЕ ДИТЯТКО – Частина 2

 

. .                  РІДНЕ  ДИТЯТКО  –  Частина 2.

. .Надворі літо – літечко краснеє було вповні: літнє сонце світило так яскраво, що здавалося, воно ніколи не ховалося, аж ген далеко – далеко за обрій, заполонювало – обгортало своїм ласкавим теплим промінням всенький світ довкола, даруючи сонцесяйну красу всьому живому на Землі. Чарівним дивограєм красувалися – цвіли у барвистих квітниках витончені жоржини, наповнювали приємним ароматом повітря білі і рожеві лілії, починали квітувати блакитно-голубі ромашки. Достигала – дозрівала соковита городина на сільському обійсті…
. .Та мені, малолітній маминій помічниці, було не до літечка красного. У мене зростало маленьке дитятко. Рідне дитятко. Ось він, рідний братик усміхається до мене, бо впізнає мене, свою родиноньку, простягає маленькі – маленькі рученятка, торкається ними мого дитячого обличчя, тягне – хапається легенько за моє русяве волосся. А ще бере яскраву кольорову іграшку, задивляється здивовано на дзвінкі брязкальця…
. .Згодом моє маленьке дитятко тримає вже свою маленьку голівоньку, намагається всидіти серед м”яких вишитих подушок, радісно реагує на мелодійну пісеньку, слухає – прислухається до моєї цікавої казочки, хоч і не розуміє ще… але голос, мій голос йому вже знайомий – знайомий. І знову усміхається моє дитятко, задивляючись на мене, свою родиноньку…
. .А я й не помітила, як мої мама, тато, бабка, дід мовчки спостерігали за нами з братиком, насолоджуючись і втішаючись своїми кровинками, бо ми удвох знайомились ще ближче, ставали ще ріднішими, доповнювали одне одного і ставали єдиним цілим, прекрасним створінням ГОСПОДНІМ, бо були однієї крові, однієї родини, з однієї сім”ї великого нашого роду…
. .Наближався святковий Першовересень. І я, мала школярочка, святково вбрана у новеньке коричневе плаття і біленький вишуканий фартушок, з білосніжними гарними бантами у русявому волоссі, тримаючи у руках яскравий букет барвистих айстр, пішла у перший – перший клас. Разом зі своїми веселими і жвавими ровесниками помандрувала у цікаву і загадкову Країну Знань. І поринула – увійшла захоплено у чудові шкільні науки, робила щоденно для себе прекрасні відкриття, щиро полюбила усі предмети без винятку, зацікавлено читала знайомі і незнайомі тексти у шкільних підручниках, і …вчилася, вчилася, вчилася… На “відмінно” навчалася.
. .А потім… потім я, мала працьовита школярочка, знову поспішала додому, де очікував – виглядав мене мій миленький рідний братик, рідне дитятко… Ми росли – зростали разом, семирічна сестричка і маленький братик, мамині і бабчині дорогі кровиночки… Мені хотілося ще так погратися – поспілкуватися зі своїми однолітками, дівчатками – однокласницями, та я в такому юному віці відчувала вже свою відповідальність і в деякій мірі страх за свого маленького братика, за маленьке немовлятко, яке навіки стало моїм рідним дитятком.
. .Пройшли – минули літечка – літа. Ось і братик мій маленький пішов – помандрував у перший клас, а я стала вже серйозною семикласницею, привабливою дівчиною з великими сірими очима із голубим відтінком. Як мить – миттєвість, промайнуло щасливе дитинство і незабутня юність перед моїми очима… От тільки спогади приємні нагадують про гарненьке немовлятко з мого далекого дитинства, яке так таємниче – загадково з”явилося у нашій новій великій хаті із широкими і світлими вікнами до сонця, на дорогу… І про пахнющий веселковий дивограй на нашому заквітчаному подвір”ї… А ще світлини… Гарні, незабутні чорно – білі світлини на …добру пам”ять…

.   .Далі  буде…
. .                            ТАМАРА РОМАНЮК.

2

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Тамара Романюк

963
Коментарі: 28Публікації: 441Реєстрація: 06-02-2020

Вибір видавця (Вересень 2021)

Достижение получено 18.10.2021

Титул: Вибір видавця (Вересень 2021)

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій