. .Оранжеві, і лимонні, і бузкові, –
. .Який приємний, дивовижний аромат!
. .І височіють, мов панни, гонорові.
. .Чи зможе хтось величну цю красу зривать?

. .Троянди ніжні у липні розцвітають
. .Палітрою своєю диво – кольорів,
. .Здається, ніби з нами розмовляють,
. .Ідуть на сповідь БОЖУ з таємничих снів.

. .Про те, і які чудові літні ночі,
. .Як вранці буває роса на пелюстках,
. .Немов сльозинки, виблискує, дівочі,
. .Очікує, велична, сонця вся така.

. .Дзвіночки он дивограєм заквітчали
. .Весь літній веселковий сонячний квітник.
. .Ромашки білі розмаєм величались, –
. .Збирає їх в букети липень – чарівник.

. .А запах! Флоксів і рожевих, і білих,
. .Тих квіточок на довгих стеблах – гілочках!
. .Плетистої ліани трубочки розцвілі
. .Так ваблять на лапатих та густих листках.

. .А літо – літечко – то пора чудова,
. .Природа – матінка – ГОСПОДНЯ благодать.
. .Вона буває й весела, й загадкова, –
. .Так хочеться красу величну обійнять!

. .                                  ТАМАРА РОМАНЮК.