Для голосування необхідно авторизуватись

УЧНІВСЬКИЙ ЗОШИТ

 

.   .                      УЧНІВСЬКИЙ  ЗОШИТ

. .Королева – осінь повноправно вступала у свої чарівні володіння, прикрашаючи ніжною позолотою усе довкола. Вона щедро дарувала матінці – Природі жовті, червоні, пурпурові, оранжеві, малинові барви для зелених ще листочків на деревах, які озиралися люб’язно на тепле заквітчане літо. Були світлі, сонячні, погожі дні тієї пам’ятної золотої осені…
. .Гарненька русява дівчинка КАТРУСЯ з добрими сірими очима з голубим відтінком, весело розмовляючи, мандрувала – йшла щоденно зі своїми подружками – однокласницями до сільської школи на улюблені уроки.
. .У коричневому платті та біленькому фартушку, з пишними бантами у русявому волоссі, охайна КАТРУСЯ носила важкенький чорний портфелик з підручниками і зошитами в одній руці й торбинку з чорнильницею – в іншій руці.
. .Старанна учениця дуже любила навчатися. Жвава і непосидюча школярочка на перервах, вона вмить ставала серйозною й уважною на уроках. КАТРУСЯ сиділа постійно за першою партою. Вона зосереджено працювала над підручниками, списувала нові слова з класної дошки, вчилася додавати й віднімати на уроках арифметики, виводила акуратно на письмі кожну букву, кожне слово, кожне речення.
. .- Так, учні, пишемо каліграфічно у зошитах, а ще чисто й охайно, уважно читаємо написане, аби не було помилок, – нагадувала вчителька МАРІЯ ЄВСТРАТІЇВНА.
. .- А домашнє завдання так само виконувати у зошитах? – поцікавилася КАТРУСЯ.
. .- Обов’язково, дитино! Писати тільки акуратно, без помилок. Це всіх стосується! За гарні роботи будуть гарні оцінки, – заохочувала учнів учителька.
. .- МАРІЄ ЄВСТРАТІЇВНО, якщо ми зробимо помилку, як виправити її? – спиталося кілька школярів одночасно.
. .- Ні в якому разі не виправляти. Акуратно закреслити і написати правильно букву. Жодних плям не повинно бути на сторінках, – пояснювала перша вчителька.
. .- І так само – арифметика з цифрами? – не вгамовувалися першокласники.
. .- Якщо бажаєте мати гарні оцінки, треба писати чисто, охайно, акуратно, грамотно, – нагадувала учням МАРІЯ ЄВСТРАТІЇВНА.
. .Вдома мала КАТРУСЯ працювала самостійно над правописом, виробляючи каліграфічний почерк у власних чернетках. Вона обережно тримала ручку з пером, змочуючи у чорнильниці, виводила кожну букву. Особливо хвилювалася, аби не допустити помилок у незнайомому тексті.
. .Того сонячного гарного дня весела школярочка складала із неабияким задоволенням свої підручники, зошити, дерев’яний пенал з ручками і перами, кольорові олівці у власний портфелик, і щаслива йшла знову до сільської школи. На дорозі КАТРУСЮ очікували балакучі подруженьки. Жваво спілкуючись, дівчатка обмінювалися своїми враженнями про “велику” школу, цікаві уроки, веселі перерви. Та особливо діти захоплювалися улюбленою і доброю вчителькою МАРІЄЮ ЄВСТРАТІЇВНОЮ, бо ж вона, як рідна матуся, горнулася до хлопчиків і дівчаток, ніби до найрідніших кровинок.
. .Як защораз, привітавшись зі своїми першокласниками, вчителька на другому уроці збирала учнівські зошити із домашнім завданням:
. .- Діти, тихенько й організовано здаємо зошити з письма №1 – із домашнім завданням. А черговий у класі допомагає мені роздавати зошити №2 з перевіреними роботами.
. Учні зашуміли, перегортаючи списані сторінки своїх зошитів і з нетерпінням вишукуючи нову оцінку. Хтось радісно усміхався, хтось був невдоволений червоною оцінкою і письмовими виправленнями.
. .- МАРІЄ ЄВСТРАТІЇВНО, а мого зошита нема, – підняла руку КАТРУСЯ.
. .- Не хвилюйся, дитино, твій зошит взяли на шкільну виставку, бо він був найкращий і найакуратніший з усіх учнівських зошитів. Каліграфія, охайність, чистота – це зразок, чудовий зразок для інших учнів, гарний приклад для наслідування. Ми заведемо тобі ще один зошит.
. .Після цієї цікавої розмови минуло – промайнуло десять літечок.
. .Святково одягнені, модниці – випускниці КАТРУСЯ, ЛЮБКА, МАРІЙКА стояли з дівчатами і хлопцями на урочистій лінійці. Того травневого незабутнього дня для них востаннє прозвучав шкільний дзвоник. Після святкової заквітчаної лінійки КАТРУСИНІ ровесники востаннє зайшли у свій улюблений клас разом із класним керівником ЄВГЕНІЄЮ ПАВЛІВНОЮ і першою вчителькою МАРІЄЮ ЄВСТРАТІЇВНОЮ. Спілкування поміж учителями та випускниками було радісним і сумним водночас. Перед юними хлопцями і дівчатами відкривалися широкі двері у доросле самостійне життя. З добрими напутніми словами зверталися вчителі до випускників.
. .Та найприємніший сюрприз зробила перша вчителька. Вона зберегла і принесла своїм колишнім першокласникам на добру згадку перші учнівські зошити. Бо саме тоді, десять літечок тому, маленькі дівчатка і хлопчики вперше вчилися каліграфії…
. .Зворушена до глибини душі, КАТРУСЯ тримала у своїх руках УЧНІВСЬКИЙ ЗОШИТ десятилітньої давності. Отой УЧНІВСЬКИЙ ЗОШИТ, який колись взяли на шкільну виставку. То був приклад зразкової каліграфії, чистоти, охайності. Гарний приклад для наслідування.

. .                                ТАМАРА РОМАНЮК.

3

Автор публікації

Офлайн 35 хв.

Тамара Романюк

934
Коментарі: 28Публікації: 430Реєстрація: 06-02-2020

Вибір видавця (Вересень 2021)

Достижение получено 18.10.2021

Титул: Вибір видавця (Вересень 2021)

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “УЧНІВСЬКИЙ ЗОШИТ”