Для голосування необхідно авторизуватись

ВЕСІЛЛЯ ДЛЯ ДОНЕЧКИ

. .                              ВЕСІЛЛЯ  ДЛЯ  ДОНЕЧКИ

. .На великому заквітчаному сільському подвір’ї, яке вбралося у гарні весільні шати, що у районному центрі, весело вигравали чарівні українські мелодії сільські музики. Над широкими воротами велично красувався пишний і вишуканий, у вигляді молодого місяця, вінок із зеленої ялини, прикрашений яскравими квітами червоних маків, синіх волошок, білих ромашок. рожевого яблуневого цвіту. А на середині – білосніжний рушник, вишиваний червоними і чорними нитками. По всьому паркану розвівалися червоним полум’ям й оксамитовою білизною повітряні кульки.
. .Уся БОЖЕСТВЕННА природа, здавалося, дарувала ще теплі, сонячні, погожі дні у жовтні місяці, розсипала свої червоні, жовті, оранжеві, бордові, пурпурові барви на зелене ще листя дерев, давала волю – воленьку розцвісти малиновим, рожевим, вишневим трояндам, вибухала яскравим квітуванням синіх, фіолетових, білих, темно-рожевих, голубих айстр, наповнювала терпким ароматом осінні хризантеми, вигравала жовтогарячими вогниками дивовижних чорнобривців…
. .Та найголовніше – уся краса ГОСПОДНЯ дарувала людям святковий настрій, приємні клопоти КАТІ та РОМАНУ. Бо ж вони видавали заміж свою донечку НАТАЛКУ.
. .Сходилися гості на весілля. Приходили рідні, близькі, знайомі. Приходили друзі наречених – дівчата і хлопці. Метушилася кухарка коло довгого столу під навісом, вбраним у барвисті килими і кольорові веретки. Вона стежила, аби всі смачні страви та соковиті напої були викладені на святковому столі вишукано і гарно. А КАТЯ та РОМАН зустрічали запізнілих гостей.
. .- Батьки вінчальні вже йдуть! – чулося здалеку. – Де там ваші молоді? Хай ідуть їм назустріч, – нагадували сусіди.
. .Щаслива НАТАЛКА у білосніжній весільній сукні, яка переливалася оксамитовим різнобарв’ям веселкових кольорів, разом зі своїм судженим МИКОЛОЮ, що був одягнений за останнім зиском моди, йшли та йшли назустріч своїм нанашкам. Під весільні акорди чудової музики вели наречені своїх вінчальних батьків до великої хати – світлиці. А староста головний, веселий жартівник і цікавий співбесідник, за всіма українськими звичаями та народними обрядами керував весільною процесією, запрошуючи рідних до зали (великої кімнати).
. .Наречені сиділи на пухнастих шовкових подушках, а поруч – дві дружки і два дружби. Весільне щасливе дійство розпочиналося. Під ніжні музичні мелодії чесали коси молодій і молодому мама і тато, бабка та дід, брат і сестра, тітка й вуйко…
. .Вбирали весільний вінок на голову НАТАЛЦІ, весільну квітку чіпляли МИКОЛІ, вклонялися вони низенько три рази, до хліба – короваю торкаючись, отримували БОЖЕ благословіння від найрідніших людей. Щасливо сльозилися очі у мами КАТІ, у бабки ВІРУНЬКИ – їхня кровиночка заміж виходила… Від батька – матері відділялася…
. .Виводили молодих дружби і дружки із хати на подвір’я під веселі акорди сільської музики, посипала – поливала мама житом – пшеницею та джерельною водою, чистою, як сльоза. На щастя, на долю, на ГОСПОДНЄ благословіння просила… І молилася безперестанку.
. .А далі… Щирі обійми, палкі привітання, доброзичливі побажання… І пам’ятне фото на згадку. Веселилися, співали, танцювали, плескали в долоні дівчата і хлопці, дорога родина, добрі сусіди, близькі друзі. Далеко, аж ген – поза сільською оселею линули чарівні мелодії духової музики.
. .- Гірко! Гірко! Гірко! – чулося…
. .- Ще один раз – гірко!
. .- Один, два, три… – гірко!
. .Весільна церемонія продовжувалася у РАГСі, де молоді урочисто і святково отримали свідоцтво про одруження, стали чоловіком і дружиною у законному шлюбі, дали обітницю жити у любові і злагоді.
. .І закружляли наречені у чарівному весільному вальсі…
. .- Така гарна молода, весела, усміхнена!
. .- Та й молодий такий серйозний, вчений…
. .- Хай БОГ благословляє людських дітей, – чулося…
. .А ввечері тієї сонячної, теплої, погожої неділі веселе весільне дійство “розгорнулося – розкрутилося” ще гарніше, веселіше, більше, ширше… Здавалося, що жителі усього районного центру видавали заміж разом із КАТЕЮ і РОМАНОМ свою улюблену донечку НАТАЛКУ.
. .- Казали люди, що дуже веселе весілля було, – говорили одні.
. .- Ніхто не сумував, усім весело було, – казали інші.
. .- Особливо гарно розважалася молодь, усім “задавала жару”, – додавали треті.
. .- І так багато добрих побажань і привітань було від запрошених гостей… – чулося.
. Наступного дня погода трохи змінилася, повівав холодний вітерець, ніби нагадував, що надворі осіння пора, яка має свої примхи. Терпкий аромат осінніх квітів – хризантем, заполонював усеньке подвір’я, які вабили зір своїми темно-червоними, жовтими, білими, бузковими, оранжевими барвами.
. .- Зробили ми ВЕСІЛЛЯ ДЛЯ ДОНЕЧКИ НАТАЛОЧКИ НАШОЇ, – говорив РОМАН КАТІ.
. .- Слава ГОСПОДУ БОГУ НАШОМУ, що допоміг нам, – КАТЯ з чоловіком погоджувалася…
. .І щасливо усміхалася…

. .                                            ТАМАРА РОМАНЮК.

2

Автор публікації

Офлайн 18 години

Тамара Романюк

622
Коментарі: 25Публікації: 274Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій