Нет правды в седине и нет в морщинах, Законы крови попраны давно. Уже нет места флагам на вершинах И в окнах нашей совести темно. Который год подряд паденье нравов, На пике котировок цен на нефть. В умах людей, пропитанных отравой, Увы, здоровых мыслей просто нет. Готовы душу Дьяволу […]
Daily Archives: 25.04.2020
45 posts
Лара(засмучена дуже) Пожалілась Саші: -Образили мене,муже, На базарі нашім… Хвойдой обізвали Й старою шкарепою, А в кінці назвали Повною дурепою!.. -Та не переймайся (Прикрощі бувають)! Казав же:не шляйся Там…де тебе знають!
Злится на кота хозяйка Говорит: “Не кот, а пень. Силы нет поймать мышонка. Одолела его лень.” Кот-хитрюга не в обиде, Ведь ей глупой не понять. Если нет её подолгу, С кем ему тогда играть?
. . ВЕСІЛЛЯ ДЛЯ ДОНЕЧКИ . .На великому заквітчаному сільському подвір’ї, яке вбралося у гарні весільні шати, що у районному центрі, весело вигравали чарівні українські мелодії сільські музики. Над широкими воротами велично красувався пишний і вишуканий, […]
Я наче та Аліса в Задзеркалі Блукаю часом в нереальнім світі. Летять думки по скрученій спіралі, Погоду в серці змінюють щомиті. То гаряче у ньому до надміри, То закує у холоду лещата, То огорне у панцир недовіри, То знов надії подарує свято. А думка мчить і за собою манить, […]
Кума дзвонить на”мобілу”: -Що робиш(зараз угадаю): Ти пиво п’єш або текілу?.. -Ні.Я просто…прес качаю. -Молодець(давай-давай)! До тебе справу маю: Мені теж…ЗСИЛКУ дай (І я…його скачаю)!..
Мчить у всесвіт великий час. Сиплють зорі шляхи – дороги. Хтось прийде сюди після нас, Радість далі нестиме й тривоги. Нескінченна років круговерть, Буде сонце так само світити, Поруч ходять життя і смерть, За весною теж буде літо. Осінь золотом вдягне сад, Зими вкутають все снігами. В історичнім безмежжі […]
Все, що тривожить струни у душі, Ляга рядком в написанім вірші, Все чим радію, злюся, чи сумую, У новім вірші знову заримую. На розгляд ваш в мережу викладаю, Думки свої між люди відпускаю…. Хоч розумію , слово не броня… Та мабуть, така стежечка моя… Росте недружелюбців знову зграя, Комусь […]
Хто мою Музу нині розлютив?! Ввірвалась в дім опівночі, збудила! Зустрівши мій протест і супротив, Чайку із м’ятою у мене попросила. Вже потім заспокоївшись мабуть. Півночі свої думки виливала, Казала, що їй теж вони печуть, І неприємностей від них немало. Що там на небі серед інших Муз, Вона дивачка […]
В тендітну чашу ніжної душі, Господь міцне терпіння наливав. Дав здатність болі розуміть чужі, Дух авантюри трішечки додав. По склянці; мудрості, тепла і доброти, Цікавості, любові цілу кварту. Наснаги, здатності долать життя вітри, Горнятко віри, і горнятко жарту. Самопожертву, материнства цвіт. По пригорщі весни, і сонця сяйва! Та хтось […]
-Скажіть,куме,мені тост, Якого не знаю… -Для вас,куме Радогост, Дещо таки маю: Отже,вип’ємо…”ЗА ЛОСЯ”! -Щось не ясно,куме Мося?!. -Щоб хотіЛОСЯ й могЛОСЯ І найкраще все збуЛОСЯ!!!
Дістала з шафи я новенькі крила, Вдягнути їх хотіла вже давно. Подумала…на місце примостила, Але ж летіти треба все одно! Та шкода їх… вони ж такі прозорі! Ще забрудню у натовпі зівак. Згадала про мітлу у коридорі, То ж вдома не залишуся однак. Своє руде волосся причесала, Зібрала настрій […]
Чебрець і м’ята, запахи дитинства. В любистку мила голову бабуся. Крізь плин років вертає згадка чиста, Ох жаль… туди уже не повернуться… Промінчик сонця у вікно проліз, І аромат млинців гукає з ліжка. Пригоди ранок в кошику приніс, Бабуня в хату: – «Ти б поспала трішки!» Який там сон, […]
Не пали минулого мости, Бо не знаєш ти , що буде завтра. Може доведеться ними йти Не роздмухуй полум’я, не варто. Поламати легко зрозумій… Та назад уже шляху не буде . Не губи не справджених надій, І не слухай, що говорять люди. То твоє життя – воно одне! Не […]
Я намисто нижу із яскравих і сірих перлинок, Їх збираю на нитці у довгий строкатий разок. Радість є, і надії, і безліч пролитих сльозинок, І почутих з дитинства чарівних, і добрих казок. Я намисто нижу днів прожитих яскраві коралі, Та від смутку і сірості в них не подітись нікуди. […]
А самотність удвох дуже часто буває… Розтають почуття і німіють серця. Може просто буденність їх в нас забирає, І з кохання гарячого робить мерця?! А були ж у душі теплі ніжності хвилі, І від дотику рук пробивав тіло струм . Та обійми палкі, залицяння красиві, Замінили з роками самотність […]
Гніздечко рідне, Ненько Україно, Твої пташата покидають дім. Летять в краї далекі, на чужину, Та чи ж там краще справді буде їм?! Сумує гірко спорожніла хата, В калини ягодах горить дідівська кров. Летять в краї чужинські журавлята, Та чи повернуть до гніздечка знов?! У пошуках роботи і достатку, Мільйони рвуть […]