Для голосування необхідно авторизуватись

ВІРА – В СЕРЦІ ЛЮДИНИ

. .                  ВІРА  –  В СЕРЦІ ЛЮДИНИ

. .Яскраві сонячні промені, здавалося, ледь пробивалися через густе листя дерев, що вкрилося світлою і темною зеленню барвів – кольорів – аж ген – від самого небосхилу, де сходило вранішнє сонце. …Починався новий день.

. .Того літнього гарного ранку ніщо не віщувало про тривогу, тільки прогноз погоди нагадував: у другій половині дня буде дощ…

. .КАТРУСЯ, впоравшись по господарству, разом з РОМАНОМ збиралися на роботу у свої колективи великих організацій. Старшокласник ВАСИЛЬКО і молодшенька НАТАЛКА побігли до школи, наввипередки доганяючи сусідських дітей.

. .КАТРУСЯ сиділа за столом, зосереджено працюючи над черговим матеріалом у своєму кабінеті. Раптом потемніло в очах, сильно почала боліти голова. Ніякі ліки не допомагали, нестерпний біль не припинявся. “Казали ж по новинах: буде дощ”, – подумала жінка. Вона вже давно зрозуміла: у неї свій прогноз погоди – попередній.

. .Колеги обступили КАТРУСЮ, щиро співчуваючи, давали свої поради.

. .- Кажуть, до районного центру у Дім молитви приїхали американці – місіонери. І лікарі там є, – сказав хтось із колег. – Може би ти сходила до них, почула б і їхню думку з приводу твоєї хвороби?

. .КАТРУСЯ, довго не вагаючись, пішла займати чергу. А там справді було людно і гамірно. Ледь не з усієї області доїжджали і дорослі, і малі, і старі люди. Від самісіньких воріт вони стояли і чекали, аби потрапити до лікарів.

. .Нарешті дійшла і до КАТРУСІ черга. У кабінеті (кімнаті, що була обладнана тимчасово під кабінет) звичайна привітна бесіда лікаря про стан здоров’я, симптоми хвороби, вимірювання тиску, призначення ліків (безкоштовно)…

. .- А ви не хочете поговорити про ХРИСТА? – почула раптом приємний голос іншого американця – місіонера КАТРУСЯ.

. .- Хочу, маю бажання, – усміхнулася вона.

. .І почалося цікаве і жваве спілкування про ГОСПОДА БОГА ІСУСА ХРИСТА, про БІБЛІЮ, про віру, покаяння, молитву… Згодом ТРОЙ (так називали місіонера) і брат ТАРАС, пресвітер помісної Церкви Євангельських християн – баптистів запросили на зібрання.

. .Зворушена і щаслива до глибини душі своєї була

КАТРУСЯ, коли вперше прийшла на зібрання. Їй здалося, що вона потрапила в інший світ – світ БОЖОЇ благодаті, духовного просвітлення, морального піднесення, одвічної христинської любові. Вона стояла коло дверей, а на серденьку було так легко, світло, привітно, велично, добре.

. .Змістовні проповіді, чудовий спів, хвилюючі мелодії музики, щира молитва – все подобалося КАТРУСІ. А ще як почула гарні проповіді рідною українською мовою! Кудись подівся нестерпний головний біль, зовсім не відчувалася безкінечна втома, спокійно дихалося, як і не було постійної фізичної хвороби, що турбувала впродовж багатьох літ…

. ….Кожної неділі йшла КАТРУСЯ у Дім молитви на зібрання. ГОСПОДЬ БОГ покликав її, бо ж написано: “ПРИХОДЬТЕ ДО МЕНЕ, ВСІ СТРИВОЖЕНІ І ОБТЯЖЕНІ, І Я ВАС ЗАСПОКОЮ…”. А з нею ходили і діти, ВАСИЛЬКО та НАТАЛОЧКА.

. .КАТРУСЯ поверталася після недільного зібрання додому. Назустріч вийшла одна із сусідок:

. .- Ти що, в “штунди” (віруючі) записалася? Ти серйозно ходиш туди? Та з тобою нема про що балакати…

. .- То й не розмовляйте. БОГ вам суддя, – усміхнено відповіла КАТРУСЯ.

. .На роботі у колективі не сприймали її “похід у віру”:

. .- Як ти так могла вчинити? Ти розумна, освічена, грамотна жінка і пішла у віру?

. .- У тебе вища освіта, чого ти соромишся, кому тієї віри треба!

. .КАТРУСЯ мовчки вислуховувала людське “розчарування” в ній і радила своїм знайомим:

. .- Читайте, вивчайте БІБЛІЮ. Там усе написано…

. .- Ой, гляньте, яка краса! – донечка НАТАЛКА показувала рукою на ніжні жовті ромашки, які були схожі на маленькі сонечка. Незабаром мали розцвітати голубі із бузковим відтінком ромашки, що нагадували голубого неба блакить.

. .Як провесінь неба, білосніжними хмаринками розкинулись у барвистому квітнику білі острівці ніжних білих ромашок у темно-зелених човниках блискучого листя.

. .Тієї заквітчаної чарівними білосніжними ромашками чудової неділі КАТРУСЯ саме збиралася йти на зібрання у Дім молитви разом із дітьми.

. .- Мамо, я йду раніше, ми з хлопцями домовилися зустрітися, так і всі підемо, – вигукнув ВАСИЛЬКО.

. .- Добре, йди, сину…

. .Та на зібранні ВАСИЛЬКА не було. І ніхто його не бачив – ні з членів Церкви Євангельських християн – баптистів, ні з його друзів. КАТРУСЯ не на жарт розхвилювалася, бо й вдома синка не було.

. .У надвечір’я, підкрадаючись і ховаючи очі, ВАСИЛЬКО зайшов до хати

. .- Де ти пропадав? Ти ж обіцяв, що прийдеш на зібрання. Але ж тебе там не було… – промовила мама.

. .- Та я був на зібранні, але в іншому місці, куди приходять “Свідки Єгови”, – розгублено почав зізнаватися ВАСИЛЬКО. – Дід ВАНЬКА казав, що “твоя віра неправильна”…

. .Наступної неділі ВАСИЛЬКО, розчарований у порадах дорослих, нікуди не пішов, залишившись вдома.

. .КАТРУСЯ вирішила серйозно поговорити зі своїм батьком ІВАНОМ.

. .- Тату, що ти робиш? Що ти там пояснював, що син не має бажання ходити на зібрання? То що, хай іде вчитися курити і пити?

. .Довго ВАСИЛЬКО з дідом ВАНЬКОМ спілкувалися – розмовляли на духовну тему:

. .- Дитино, я тобі так скажу: читай і вивчай БІБЛІЮ, ходи на зібрання Євангельських християн – баптистів з мамою. Коли станеш старшим, сам зрозумієш, де правильно. БОГ тобі допоможе… – говорив дід.

. .Через деякий час ВАСИЛЬКО приніс радісну звістку:

. .- Мамо, мені тут подобається. На мою думку, у нашій Церкві найдоступніше, найкраще, найзрозуміліше проповідують, пояснюють, вивчають, читають СВЯТЕ ПИСАННЯ. А головне – добровільно і доброзичливо. Я хочу разом з тобою прийняти святе водне хрищення. І покаявся у своїх провинах.

. .- Хай БОГ тебе благословляє, сину, – почулося у відповідь.

. .Ось знову прийшов світлий недільний день. І хоч тіло немічне, та дух бадьорий, КАТРУСЯ знову була на зібранні у Домі молитви Євангельських християн – баптистів. А з нею і ВАСИЛЬКО прийшов…

. .”НЕВЖЕ ТИ ПІДЕШ, НЕВЖЕ ТИ ПІДЕШ, НЕ ПРИЙНЯВШИ ХРИСТА…” – чулося. Співали всі…

. .”МАЙ ВІРУ В СЕРЦІ…”. ЩАСЛИВА ЛЮДИНА, ЯКА ЗНАЄ, ЩО ВИБИРАЄ…

. .                 ТАМАРА РОМАНЮК.

 

3

Автор публікації

Офлайн 5 години

Тамара Романюк

619
Коментарі: 25Публікації: 271Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій