Де нещодавно журавлі На крилах несли втіху, Зима літала на мітлі, І світ трусила сміхом. Світивсь крижинками мороз, А в голубій долині Стояв самотній верболоз, І бачив сни осінні.
Daily Archives: 18.09.2020
16 posts
Зцілення Залікуй моє серце, Ти сціли мої рани. Ти для мене єдиний, Ти для мене коханий. Залікуй мою душу, Налий чаю із медом. Ти додай кардамону, Мої руки вкрий пледом. Розкажи про майбутнє, Про звичайнії речі. Ти порадь, Які речі купити малечі. Ти мене пригорни, Поцілуй у чоло. Ти скажи, […]
Важко,..коли затісно, Власним думкам у тілі. Сумно,..коли запізно І почуття згоріли. Смішно,..коли замало, Більшого прагне більшість. Вчасно?.. Не зустрічала, Може, зустрів хтось інший. Щастя,..коли у домі, Гучно сміються діти, Коли потрібно «кому», Щоби добро злічити. Чесно? Не завжди варте, Щоби почули люди. Щиро!..Коли на карту, Кинув – і будь, що […]
Средь безликих людей, я узнаю тебя. Среди шума других голосов Я услышу твой голос, что манит меня, И пойду на тот зов. Средь похожих фигур, я увижу твою. Мне её, не забыть никогда. Может быть ты поймёшь, что тебя я люблю, И всё так же тебе нужна. 23.05.2008г.
Я низько голову схиляю Перед тобою, рідна мамо, За те, що ти дала мені життя. Та що життя? – Вовчиця теж народжує дитя… За те, що вчила ти мене любити, За те, що правду вчила говорити, За ніжність, ласку, доброту Я славлю маму дорогу. Рідненька матінко моя, Не раз була […]
Валентина Дергунова “НЕ ИГРАЙ” Эва, посмотрела на яркую обложку женского романа в мягком переплете. Честно сказать роман ей не очень понравился а местами даже был таким скучным, что временами она злилась на главную героину у которой кстати было имя первой женщины Ева. Эта самая Ева без конца, почему – то […]
Той чоловік у сірому пальто… У сірому пальто і з карими очима. Дай відповідь мені свою. Ти хто? Можливо, той, що крила за плечима? Напевно, любиш темряву і спокій, Чи вічний рай і сонячне тепло? Ти світлий голуб чи жорстокий сокіл? Ти сяюче Добро чи темне Зло? Ти Всесвіт весь […]
До лікаря прийшов один В тривозі чоловік І просить: “Лікарю, спасіть – Моїй душі гаплик. Вона болить – страждаю я, Лікуюсь повсякчас. Вже сили кінчились мої, Про поміч прошу, вас” “А як лікуєте її? Мені, ви розкажіть” “Я віскі п’ю… Та після них… Печіночка болить.”
Трепетно б’ється моє серце, Ти покорила мене, Ти так красива восени, Навіки природа моя. Не вистачить віршів і пісень, Щоб яскраво оспівати тебе, Ось тільки не знають люди, Що гублять вони тебе. Сталеві бетонні замки, Як ніж у твоє серце вбивають, І шансу навік на порятунок, Тобі ніколи не дадуть […]
На самоті, самій собі так важко жить Та ще й в ту мить, коли навколо люди В дорослості нема часу тужить Бо пересуди й докори усюди Підтримка є, але вона в словах У тих словах, що чуєш звідусюди В той час, коли душа твоя, як птах Шукає волі, а навколо […]
Шел я по дороге площади своей, Идти приятно, жизнь счастливая. Навстречу мне идет скорей, Девушка красивая. Запах приятного её парфюма, Красивая юбка и тёмные колготки. В голове навеяла она много шума, И вручила в руки мне листовку. Хотел я номера попросить дать мне, Она мне предложила встречу, В субботу, быть […]
Зацвіло волошками безкрає небо синє, А донизу в поле сипнуло бірюзи, Позолотило сонце ще й колоски пшеничні, Аж дух перехопило від тієї краси. Для нас, для українців то кольори держави, Адже блакитне небо і золотистий хліб То міць її і сила, непереможність й слава, То ж треба, щоби кожен це […]
. . ВІРА – В СЕРЦІ ЛЮДИНИ . .Яскраві сонячні промені, здавалося, ледь пробивалися через густе листя дерев, що вкрилося світлою і темною зеленню барвів – кольорів – аж ген – від самого небосхилу, де сходило вранішнє сонце. …Починався новий день. . […]
