Я не брехатиму, без тебе проживу,
І зможу дихати, і серце буде битись.
Зап’ю водою в грудях жаливУ,
І зовсім це, повір, не гордовитість.
Як завше, питиму я свій ранковий чай,
Такий гарячий, щоб зігріти руки,
Самотньо, тихо, ну то й що ж? Нехай!
Хіба в житті аж так важливі звуки?
Колись, можливо, музику ввімкну,
Пісні, які вважали ми своїми …
Всі спогади про нас я загорну
Десь між рядків, у несміливі рими.
Із часом знов зайду на твій фейсбук,
Передивлюсь твої пости, світлини,
Без болю пригадаю ніжність рук,
Які мене горнули, мов дитину …
Передивлюсь, але не напишу,
Не наберу твій номер телефону.
Бачу, живий! Ну що ж, я теж живу!
Як було важко, не скажу нікому ….
Без тебе проживу, і віднайду в собі
Простих частинок щастя міріади
І всі рядки, написані тобі,
Я витягну нарешті із шухляди.
© Зоряна Кіндратишин
Автор публікації
Титул: Автор місяця (Квітень 2020)
63 вподобання користувачів у квітні
16 коментарів “Без тебе проживу”
Неймовірний твір. І тут пишу і писала в клубі.
З повагою, Зелений Гай.
Дуже гарний вірш. Зачіпає струни душі, і серця.. Автор гарно передає поеьичним словом емоцвї.
Успіхів! Дуже гарно!
Дуже гарно!!!! ☺️
Талановитоб, чуттєво та життєво підібране влучно кожне словечко!
Неймовірно гарно!!!
Неймовірно гарно!!! Браво!!!
Дуже гарна й мелодійна дума. Слова зачіпають за живе, тягне співпереживати й заплакати
Щиро і відверто… Від самої Душі…
Гарний вірш !!! Неймвірно гарно, від самої души написано!!!👍👍👍
Супер! Бажаю успіху!
Стільки прекрасних порівнянь в цьому творі. Мені дуже сподобалось. Особливо, що герої твори таки справилася із своїми почуттями.
Неймовірний твір!
Такі почуття і емоції не зникають, тільки часом ми їх можемо приспати. Дякую за вірш. Гарно і глибоко!
Нарешті вдалося! Чудовий вірш, хоча й сумний! Нехай ці емоції залишаться для літгероїні, а тобі справжнього жіночого щастя! І віршів не зі шухляди!!!
Чудові слова♥️♥️ Вірш до глубини душі