Тиха вечора втома.
Сну не видно слідів.
Небо падає громом
у долоні садів.
З вікон сіється світло.
Чути десь голоси.
І чомусь пахне квітнем
в березневі часи.
Вітер тугою дише,
хмарні місить ряди.
Поспішати? Навіщо?
Та й… немає куди.
Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Тиха вечора втома.
Сну не видно слідів.
Небо падає громом
у долоні садів.
З вікон сіється світло.
Чути десь голоси.
І чомусь пахне квітнем
в березневі часи.
Вітер тугою дише,
хмарні місить ряди.
Поспішати? Навіщо?
Та й… немає куди.