Користуючись такою можливістю хочу написати свої думки щодо сучасної літератури… Багато сучасних авторів пишуть занадто відверту літературу.В наш час книги як \”50 відтінків сірого\” можливо й доцільні,адже усі ми люди і у кожного свої \”уподобання\”…\”таргани\” в голові. На мою думку,література повинна хоч трошки,але відвертати нашу увагу від нашого сірого,буденного життя,з нашими негараздами,болем,втратами…Вона повинна лікувати наші душі і серця,а не навпаки зароджувати в них злість,хтивість,розбещувати нас і наші покоління.Книга не повинна викликати огиду.Так,можливо комусь і подобається та відвертість,про яку пишуть сучасники,але ж подумайте…в нашому житті і так багато такої \”мерзоти\” .Що якщо такі книги прочитають діти?Не завжди батьки думають,що дитина не знайде якусь ними ж заборонену літературу…А потім ще й дивуються звідки ж моя дитина таке знає?І чому дітям кортить дізнатись всі сторони дорослого життя? Краще читати про красу природи,пригоди,нехай будуть і романи,кохання,але було б краще,якби автори писали менше відвертих книг… Звичайно КОЖЕН МАЄ ПРАВО ВИБИРАТИ І ЧИТАТИ ТЕ,ЩО ВІН ХОЧЕ… але я просто висловила свою думку.Я особюисто хочу бачити в літературі спасіння від тяжкої хворобливої реальності,а не її відображення.Хотілось би,щоб хоч в книгах описувались гарні сторони світлого почуття любові,дружби,поваги,взаєморозуміння.Хотілось би,щоб книга повчала нас і наших дітей,навчала бути Людиною,як збудувати краще майбутнє без сутичок і ворогування один з одним.