А за вікном, на дво̀рі – просто казка:
Буяє ж літо – не мете зима,
Та не у всіх є на обличчях маска
Так, ніби того COVIDу й нема.
Потреба є у сонця теплій ласці
І радує пташиних спів капел,
Та за̀вжди легше дихати у масці,
Аніж під апаратом ШВЛ.
Бо ж COVID – не чудовисько із казки,
Не міф і не легенда він тим більш,
Тож поносіть ще трішки, люди, маски,
Щоб ми його позбулися скоріш.
Настане час і скинуть люди маски,
Повѐрнуться до звичного життя
А COVID, наче злий чаклун із казки,
Розчиниться, піде у забуття.
В оману не давайтесь літній ласці,
Хай дні безпечно про̀йдуть золоті:
На дво̀рі,про̀шу, будьте за̀вжди в масці,
Щоб COVID зник й в здоровому житті
Про нього не згадали ми ніколи,
У пору року будь- яку й сезон
Гуляли, йшли до праці чи до школи,
Вдихаючи безвірусний озон!!!

3 коментарі “Про маски”
Аби ж його, того Covid-у, не було взагалі…
Відійшли на другий план
навіть з фронту вісті –
аж рябить телеекран:
“У селі і в місті
вірус косить всіх підряд,
на чин не зважає!”
Ми ж йдемо,як на парад,
ніби і немає…
З шашличками пікнічки —
це як пояснити?
“Та, бач, нудно, не з руки
удома сидіти!”
Розумію – нудно…що ж…
трішки зачекайте:
колись скінчиться (атож!),
лиш надію майте!
Оригінальний сюжет. Вразили роздуми Автора.