. . У К Р А Ї Н А, К Е Л Ь М Е Н Ц І ! . .- УКРАЇНА, КЕЛЬМЕНЦІ! – так радісно і ствердно вигукував малолітній […]
Daily Archives: 02.07.2020
Де сивочолий дуб, де галаслива сойка ховає у дупло сякі-такі скарби, Знімає вітер з губ солодкий присмак зойку, І пропливає тінь відбутої доби. Сплітаються думки у дивний візерунок, І тиша до небес відлуннями гука, Загублені слова, осінній подарунок, Складають ланцюжок забутого рядка. мал. Яна Барткевича
Коли на захід ллється лимонад, На тихий клен, стікаючи по кроні; Гливке проміння цідить пополам Крізь листя світ, в якому тінь холоне.. Так в’яже сонце корпус кораблів, Рипучим скрипом палуби та щогли, І пінії кидають швартові, Як небеса, що тягнуть видноколи, В льняне вітрило; так одіта в сукню, Вона прийшла, […]
А за вікном, на дво̀рі – просто казка: Буяє ж літо – не мете зима, Та не у всіх є на обличчях маска Так, ніби того COVIDу й нема. Потреба є у сонця теплій ласці І радує пташиних спів капел, Та за̀вжди легше дихати у масці, Аніж під апаратом […]
Одноманітний біг епох Спинитись ні на мить не хоче І ти , із розпачем удвох На дійство це потупив очі Життів несхожих променади Десь починаються , десь рвуться А в тих життях одвічні вади І щирі мрії самогубців Тут цінностей шумлять каскади Досягнень смілих і провалів І все, що зустрічав […]
Я по краю твоєї Долі Пройду промінцем золотим, Тихим вітром в житті твого поля, А ще – місяцем срібним, німим. І нічого мені не треба, Знати лиш, що щасливий ти. Я нечутно полину в небо, Щоб там мрії твої знайти. І твої найчистіші мрії, Що сховались в ранковій росі, Принесу […]
Я бачила, що останнім часом з тобою щось відбувається, щось тебе терзає, не дає спокою. Відкинувши всілякі припущення, я чекала, поки ти сам до мене звернешся. І раптом ти випалив: ” Я не знаю, що мені робити: я закохався!” Спочатку мені хотілося над тобою просто посміятися, особливо, коли виявилось, що […]
А ви коли-небудь думали чи думаєте про смерть? Думаєте про те, що ви не вічні, і що рано чи пізно доведеться покинути цей світ? Хто прийде провести вас в останню путь? Які слова вам скажуть, прощаючись на цілу вічність? Може, нічого не скажуть, вкинуть у сиру землю та й усе. […]
. . І КЛИЧЕ ЛІТЕЧКО ДІТЕЙ ДО ДИВОГРАЮ! . .Мої внуки якось завітали . .Улітку, в тихе надвечір”я, . .І де квітник – вкотре поставали, – . .Мене радо кличуть на подвір”я. . .-Бабуся, ти розкажи про квіти, . . Цвітуть, пахнуть вони мило, гарно, – . . […]
Не знайде сорока в лісі Місце, щоб мовчати На яку не сяде гілку Буде скрекотати. Ой дивне, дивне все Дивне все це дуже Пісню з нами ти співай, Ставай поруч, друже. Їжачок так поспішав Аж перечепився Тай з високої гори В долину скотився. Ой дивне, дивне все Дивне все це […]
Підкралася до нас життєва осінь, А літечко квітуче вже забрала, Та лебеді кохання ще і досі У вирій не летять, лишились з нами. Бо затишно і тепло їм тут, значить І ллється ніжність із сердець струмочком. Ой, лебеді-лебедики крилаті, Будьте із нами ще багато років. 2020 р.