Збулося… Нарешті збулося!
Ти поряд зараз стоїш.
А може, мені це здалося –
Думки, наче в серденько ніж…
Я чую твій голос, а дотик…
Від нього мурашки малі,
Чому твої очі сумні?
Чому ми з тобою чужі?
Усе, та не більше обіймів…
І серце до серця на мить…
Але лиш на мить, бо не мій ти,
Ми будемо тільки дружить.
У тебе сім`я, є синочок,
У мене – коханий, єдиний…
Від нього я хочу ще дочку,
Без нього я просто загину…
Я рада, що раптом зустрілись.
Вчимося ми заново жити…
Зірки нам під ноги стелились.
Ми будемо тільки дружити!

Думок на тему “Ми будемо тільки дружити”
“Ми будемо тільки дружити…” Дай Боже! щастя кожній родині!