А за вікном є діти та сніжинки,
А серце просить радості й запалу.
Я хочу у дитинство, до ялинки,
Тепер лиш втома – я доросла стала.

Тепер «під тридцять», чоловік, турботи,
І син читає щось мені на кухні.
А завтра по шаблону на роботі,
Одне й те саме – вихідні та будні.

Так стало сумно… Хочеться додому.
На вечір час… А знаєте – все ж просто!
Залишу в чашці я на кухні втому,
І всі сім’єю – до батьків у гості!