Люблю веселки кольори!
Але такою її вперше бачу!
Схилилась аж до самої землі!
Зросла у полі під дощем неначе!
Із паростків зросла, аж до небес!
Укрила від безжалісної зливи
Хіба нам не дарує світ чудес?
Хіба не хоче аби всі були щасливі?
То, мабуть, в світі саме у цю мить
З’явилось щось казкове та незвичне
Веселка сяє, барвами горить
І хмарки грають твір якийсь музичний.
Я ту красу запам’ятаю назавжди
Словами не напишеш так красиво.
Мов роз’єднались дугами світи
На два, на три. На скільки – не важливо!
Важливо просто бачити її
Радіти, насолоджуватись, мріять
В ту мить вдалось побачити мені.
Хто бачив теж, той легко зрозуміє!
Чудові у веселки кольори!
У світі безліч барв існує всюди!
Важливо бачити їх знизу догори.
Тож підіймайте очі вгору, люди!