Поволі з віком значення втрачають
Слова, і сенс міняють вкрай.
Та згодом фрази всім знайомі з ясел
Ми кажемо бо треба, невзначай.
⠀
В очах нема вогню, нема емоцій.
Сказали і забули, навмання.
Пусті слова потрібні при роботі
Злетіли з вуст та впали в забуття.
⠀
Так кожен день ми кажемо неправду.
Те, що не трогає в душі, лишень
Ти знаєш, серце правду відчуває
І бачить краще, аніж очі вдень.
⠀
І ті слова, що кинуті в повітря без надхнення
Не трогають серця, прохолять повз мішень.
Отак, що чуємо для нас не має значення.
Та кажемо проформи ради та й усе.