Четвертий вже десяток розміняла.
Не знаю на якім лишу я решту…
І майже все я на свободу обміняла.
Жагу до волі – не піддам арешту!
Усе життя мене, як фотокартку,
Всі намагаються затиснути у рамки.
Для мене це – як ніж по рукоятку,
І раз за разом склеюю уламки…
За кров’ю рідні кажуть: “Егоїстка!
Життя живеш не так, як ми хотіли!”
Це страшно, коли лиш, як в горлі кістка…
Та все ж живу, і десь черпаю сили…
Ненавиджу слова “кордони”, “винна”,
“Ти мусиш”, “так не можна”, “норма”.
Хто їх придумав і чому повинна
Вдягти на себе рабську уніформу?..
Давно нікого силоміць я не тримаю.
СОБОЮ стати й бути намагаюсь…
А тих, хто поряд, про одне благаю:
Не ставте рамки. В них я задихаюсь…
Анна Корольова
02.05.2018
2 коментарі ““Зачіска з думок””
😢
гарно