Відпускаю… пішло почуття, то й нехай,
Залишається мудрість, її ж і питай,
Зрозуміти доволі тепер я змогла,
Не затримуй ніколи чужого човна.
Відпускаю… обра́зи собі не лишу,
Бо придбала чудову завісу одну,
Не держу за душею каміння мішок,
Прокладаю для щастя дорогу з зірок.
Відпускаю… і крикну у простір, прощай!
Чи мінливому дощику, мабуть, гультяй,
Чи то вітру, пронісся нестримно ураз,
Чи то променю зникнув скоренько й погас.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор