Вже мудрість осіда на скронях
Сріблястим інеєм в волоссі.
Все важче втримати в долонях
Хвилини часу безголосі.
І вже веду рахунок днями,
Не як в дитинстві – на хвилини.
Я не встигаю за роками!
Ну зупиніть їх плин невпинний!
На жаль, над часом ми не владні.
Він сам собі лише належить.
Роки безжальні і нещадні.
І душу це все більш бентежить…
Анна Корольова
16.12.2018