Для голосування необхідно авторизуватись
ok
І тріск поширився повсюди,
руйнуючи, здавалось, вічні стіни.
Надії крихти сипались із стелі
І глиби відчаю нещадно руйнували світ.
Цей світ в твоєму тілі,
гримів, руйнуючись до тла.
І згодом радісну картинку
заполонила сіра мгла.
Нічого не залишилось від світу.
Покинула тебе твоя душа.
А ти залишився ходити…
перед очима сіра мгла.
А їй здається, що ти є Не там, … А поряд. Не там, де сонце не встає… Сміливий погляд Вона не бачить […]
Як зима настала. Скінчились роботи. Поменшало в мами різної турботи. І взяла матуся рушник вишивати, Кольорами різними його прикрашати. Одягала голку в […]
Пусть даже против моей воли Прикажет время наказать Тут о чужой забыли боли Потомкам память заказать. Здесь в месте мраморного камня Где […]
До мене в гості завітало літо! Постукало в віконце зранку. Зайшло як промінь крізь фіранку, Осяявши кімнату фіанітом. Мені цей колір нагадав […]
