Поезія Поетичні маніфести Штучне щастя автор Марина Саєнко|Опубліковано 19.08.2020 Штучне щастя Світ наш тепер на мікросхемах. І мозок в них вже надлюдський! І в браузерах та інтерфейсах – Хід операцій – надшвидкий! І штучний розум нас вражає, Бо він є кращим, ніж в фахівців. Людей самих вже це лякає, Ляка комп’ютерних знавців! А що то буде?-мислять всюди, Коли машини здолають нас! Чи буде в світі місце людям? Чи скинуть нас , як той баласт? Чи буде думка? Чи буде мрія? Чи будуть вірші, а чи книжки? Життя? Любов? Якась надія? А може станем як хробаки… 7 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 04.04.2020 Я впізнаю тебе за тишею… Як сховається день мишею, Й місяць в небі зірок насіє, Я впізнаю тебе за тишею, Так мовчати ніхто не вміє. Білий лід […] 2
Опубліковано 03.01.2019 Слова… Слова, мов влучнії постріли, У картах – списи загострені… Червоне та чорне в колоді тій, Шукай між рядків тінь від сповіді. Сузір’я […] 3
Опубліковано 17.01.2021 Закохана Зима У срібному гамаку Зимонька гойдається, Гарну пісеньку дзвінку Вітер їй присвячує. Слухає його вона, Мило усміхається, Мабуть Зимонька-Зима В нього закохалася. Бо […] 4
Опубліковано 18.05.2020 «Самотня жінка» 1 Коментар Самотняя жінка… що може буть гірше?! Завжди сама, нема кому втішать. Немає у кого поплакать в плече. І в котре сказать: «Приголубь […] 4