Поезія Поетична мініатюра Мой родной Эдем автор Марина Саєнко|Опубліковано 19.08.2020 Мой родной ЭДЕМ Хочу домой, в свою постель… Я путешествовать устала! Пусть будет новый тихий день, Без суеты автовокзалов! И поцелует детвора, Которая меня заждалась! И с городскою суетой, На время снова распрощалась! Уютный вечер у ТV. И ароматный чай на кухне, И электронное «Love», И мои комнатные туфли. Обнимет дом, такой родной, Обоев мягкие оттенки… Эдем мой, мир мой золотой, А не чужих квартир застенки. Но в город я вернусь опять, И мысленно я помнить буду, И дорогие голоса , и Эти маленьких два чуда. Нас тянет каждого туда, Где нам всегда без лести рады. Луна светла там и тепла, И быт там – лёгкая услада! 4 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 26.08.2022 Прокинулась Прокинулась. Жива. Й Слава Богу! Повітря свіже, промінь б’є в обличчя. Це все не ти, це є життя узбічне. І гарно, що […] 2
Опубліковано 15.11.2020 ЯНГОЛЬСЬКІ МРІЇ Яка насолода і шаленство Твої рухи лебедині І кохання вічне торжество Там, де обрії золоті… […] 5
Опубліковано 12.07.2019 Тиша недописаних листів Тиша недописаних листів, Ноти недоспіваних мелодій, Тихе соло на одній струні, Не сказані слова, Не зіграні акорди… Плаче дощ, шепоче про печаль, […] 13