Казки тобі вже не читаю,
Все більше любиш інтернет.
Міцніше тихо обіймаю –
Ховаєш знов в собі секрет.
Здається, що недавно було:
Оте “солодке”, “таємне”…
Вітрами роки ніби здуло,
Кудись у хвилях лиш несе…
Синочку, світ би прихилила,
Зірок із неба б всіх зняла.
Дарую тобі правди крила –
Хай буде щедрою пора…
Дорослим хочеш швидко стати.
Я ж тільки Господа молю,
Щоб вмів ти в щирості літати.
Синочку, я тебе люблю!
© Олена Шабанова