Поезія Поетична мініатюра * * * автор Василь Момотюк|Опубліковано 24.12.2020|4 Коментарі Досі є місця, де ще можна зустрітись. Було б з ким… 5 Автор публікації Офлайн 4 роки Василь Момотюк 319 Коментарі: 37Публікації: 87Реєстрація: 04-08-2018 Срібне перо Достижение получено 27.12.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій Небайдужий читач Достижение получено 13.01.2019 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Опубліковано 31.03.2021 Зацвітає слива Край городу на межі Зацвітає слива, Так приємно на душі Бачити це диво. На біленькі пелюстки Бджілоньки сідають, Буде значить восени З […] 4
Опубліковано 08.12.2019 «Козаку Михайлику» «Козаку Михайлику» Маленький хлопчик патріот Чуприну носить оселедець Він не боїться темноти І зимніх лютих ожеледиць Та все ж душа в нім […] 4
Опубліковано 13.01.2019 А МИ, НЕНАЧЕ НЕ ТУТЕШНІ… А ми, неначе не тутешні, Ми загубилися в світах… І запах стиглої черешні Знов відчуваю на вустах. А ти, немов зоря незга́сна, […] 1
Опубліковано 01.08.2019 Не хочу чорної землі… Не хочу чорної землі Їдкого диму смерті крові Не хочу я руїн в смолі Не хочу я такої волі І прапор цей […] 2
4 коментарі “* * *”
Так і є….
Дуже мені Ваша творчість до душі.
Поетична мініатюра тяжіє до прадавнього літературного жанру японської літератури – хокку. Вразила саме філософська парадоксальність думок
Щиро дякую,пані Наталя,за теплі слова.Радий, що Вам сподобалось. Якщо хочете прочитати більше, заходьте на сайт “Клуб поезії журналу “Дніпро”.Там мої тривірші під псевдонімом”Росава”.
Так, пане Валерію. Але це не зовсім хокку.Я взяв лише розмір.Люблю висловлюватись коротко.