Всміхається мова крилато,

Даруючи пісню любові.

І як же буває багато

Її у єдиному слові!

Запитує мова, як мати,

Коли заблукала стежина.

Як мало потрібно сказати,

Щоби не зламалась людина!

Здригається мова од болю,

Ковтаючи сльози солоні.

Мовчатиме злякано доля,

У розпачі склавши долоні…

Воскресне покинута мова,

Народиться в небі зірками,

І кожне посіяне слово

Прийде до душі врожаями;

І сонце засяє над миром,

І стане земля багатіти,

І будуть пишатися щиро

Вкраїнською мовою діти.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Інна Гончар

357

Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.04.2019

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 04.09.2018

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій