За доби спустошеним порогом,
Де вляглося сонечко рябе,
Ходить вечір малиноворогий
І поля притишені скубе.
І хвилин уже нема неволі,
І слова не тягне в кабалу,
Бо у полі, у великім полі
Сонний мак вколисує бджолу.
Для голосування необхідно авторизуватись
okЗа доби спустошеним порогом,
Де вляглося сонечко рябе,
Ходить вечір малиноворогий
І поля притишені скубе.
І хвилин уже нема неволі,
І слова не тягне в кабалу,
Бо у полі, у великім полі
Сонний мак вколисує бджолу.
2 коментарі “За доби спустошеним порогом…”
Дуже гарно!Вітаю!
Дуже поетично, такі яскраві образи змальовані. такі алегорії та паралелі – зачиталася.