Опускається ніч залишаючи не розгаданими
Почуття, що забудуться у чужому минулому.
Зриваючи маски із спогадів снігами покритими
Безкінечності часу і в холоді так безмежному.
Що залишить нам пам’ять ховаючи файли
І стираючи спогади котрих більше нема?
Розгубивши про колишніх згадки й імейли
Тільки час за собою забирає холодна вода.
Опускається ніч залишаючи не розгаданими;
Старі спогади, біль, старі рани десь на межі…
У житті почуваємося чужими й залишеними,
Зрадженими всіма…а із серця стирчать ножі…
Картинка з інтернету
©

Думок на тему “Опускається ніч”
Цікава лірика, глибокі думки. Продовжуйте навчатися писати. 👍