Опускається ніч залишаючи не розгаданими Почуття, що забудуться у чужому минулому. Зриваючи маски із спогадів снігами покритими Безкінечності часу і в холоді так безмежному. Що залишить нам пам’ять ховаючи файли І стираючи спогади котрих більше нема? Розгубивши про колишніх згадки й імейли Тільки час за собою забирає холодна вода. […]
Daily Archives: 22.11.2021
11 posts
Ох небо ж яскраве за містом!Хотіла б я пташкою линуть,Кружляти над річкою з вітром,Побачити сонце у блиску. А потім над полем зорити,Де квіти казкові, барвисті,Забути журбу в ці хвилини…Й парити… у чистій блакиті.
Ты мой маяк в океане бурной людской жизни. Ориентир в пучине черных вод. На свет, я твой плыву, сквозь тьму моих решений, В которых заблудится я смогу. Ты не даёшь с пути мне сбиться, К моей цели ты меня ведёшь. Тебе я очень благодарен За теплый свет, что изучаешь, Вперед […]
Летняя ночь Своей прохладой заворожила Отогнав дневную жару. Тишина вокруг, В комнате открыто окно. А за ним темнота, темнота человеческих душ. Сквозь её лишь иногда, сквозь темноту эту, звуки доносятся из далека. Звуки проезжающих вдалеке ночных пустых поездов. Поездов нашей жизни с тобой. Мы пассажиры и сели однажды в него, […]
Закат солнца – цвет багряный, Смотрю я на него И этот свет душу мою греет, И думать ни о чем я не хочу, Но в голову лезут мысли, Они о том – зачем я нужен здесь, сейчас? Зачем хочу прожить я жизнь? Зачем воздвигну свой удел И почему я сделал […]
” ВОЛШЕБСТВО” ГЛАВА 1 Где – то когда – то очень давно был маленький городок, который раскинулся на звездных просторах и ледяных удивительно – красивых гор, на которые были надеты белоснежные шапки снега а лес в котором обитали самые чудные и красивые звери и птицы стоял под снежном покровом зимы […]
Туда, де порядку́є ТИШИНА, смерекы й букы до само́го неба, в полонину́, шовкова де трава, душа ся просить (каже:”Дуже тре́ба!”) В студенім потічку де “літать” пструг, де звірі безбоя́зно собі ходять (бо ты прийшов сюда, ги цімбор-друг), де свіжый вітер суєту́ забирать… А ТИШИНА так со́лодко звенить, што ли́ше слухав […]
Любов буває різною: До матері й Вітчизни, До жінки та до дівчини І донечки та сина. Любити можна деревце, Тварин, комашок, квіти, Любові стане серденьку, Щоб нею всіх зігріти. Любитимемо ближнього, Як і себе самого – Благословіння діждемось Та милості від Бога. Коли добро із радістю У душах запанують, Жорстокості […]
Кіть у гыртанка́х ти згусток, кашель спати не дає – на́раз я́виться БАЗУКА и а сті6і вікно пріб’є! Вд кашлю тот сироп помо́же!.. Айбо́ мучить ня вопрос: “Кіть БАЗУКУ вту увижу, чи не бу́де в ня понос?” Бабинець Ю.Ю.
. . ПРОЩАЙ, МІЙ ЛЮБИЙ СИНУ, МІЙ РОМАНЕ… . . ГОСПОДЬ БОГ ІЗ ТОБОЮ… . .Прощай, мій рідний сину… Прощай… Прощай? Як це: прощай? Прощай навічно? Як це усвідомити, зрозуміти, збагнути, прийняти? Невигойний біль ятрить моє згорьоване материнське серце… Кричить зранена душа моя… . .Мій любий сину, мій РОМАНЕ… Як […]
. . К А Т Р У С Я – Частина 2 . .Той погожий сонячний ранок, у середу, розпочався для дев’ятикласників фізкультурою. Від сільського стадіону до новозбудованої школи відстань була неблизькою. І школярі, вдихаючи вранішнє свіже повітря, повільно бігли один за одним, аби встигнути до початку наступного уроку фізики. […]